Таких як ти взагалі не варто підпускати до комп’ютера!

Саме за ці слова мене звільнили з роботи, а точніше після цих слів в обличчя моєму начальнику я сам написав заяву про звільнення.

Мій начальник тиждень тому попросив мене підготувати для нього презентацію для річного звіту перед акціонерами компанії. За два дні я виконав його прохання, але майже чотири дні зайняло те, що я виправляв речі, які йому не подобалися. Вже тоді я був роздратований на максимум, адже часто він хотів виправити те, що було правильно на абсолютну нісенітницю.

У тій компанії я працював вісім років. Мій начальник пропрацював лише два. Він був племінником когось з власників. Щойно закінчив інститут, як його одразу поставили на керівну посаду. Все, що він вмів, так це вказувати іншим та робити безглузді зауваження. Навіть наша прибиральниця Ірина Леонідівна більше розуміла, як потрібно керувати компанією та колективом, ніж він. Я був впевнений, що якби не він, то компанія могла б заробляти набагато більше грошей.

У день перед презентацією ми вносили останні виправлення. Я мовчав зціпивши зуби, адже мені було все одно, як він буде виглядати вперед акціонерами. Залишилося зробити лише одне виправлення, коли мою увагу відвернув телефонний дзвінок. Я повинен був відповісти. Поки я розмовляв, цей, так би мовити, начальник взяв мою комп’ютерну мишку та почав клацати по клавіатурі. Презентація раптово зникла. В мене навіть випав з рук телефон. Комп’ютер просто завис, після перезавантаження презентації вже не було.

Я не знав, що і сказати. А ось він швидко знайшов цапа відбувайла. Він почав звинувачувати мене, що я неправильно зберіг файл та обізвав мене тупим. Тут я вже просто не міг терпіти. Не для того я навчався стільки років та відмовляв собі в розвагах, сидячи над книжками та за комп’ютером, щоб якийсь вискочка з багатими родичами обзивав мене «тупим».

Я встав до нього в притул та голосно на весь офіс сказав: «Таких дебілів як ти взагалі не варто підпускати до комп’ютера!», а після цього написав заяву про звільнення.

Чесно кажучи, я ні про що не жалкую. Вже на наступний день мене взяли на роботу наші конкуренти. В новому колективі мене змогли оцінити по моїм здібностям. Й новий начальник не лише командує, а й прислуховується до своїх підлеглих.