Чоловіки після одруження поділяються на два табори. Ті, хто дивуються, як їхня дружина встигає і на роботу ходити, і себе до ладу приводити, і їсти смачно готувати та у домі прибрати, й тих, хто думає, що все це не робота і виконується само собою під час перегляду серіалів чи сидіння у соціальних мережах.
Гірше стає другому типові чоловіків, коли у них з дружиною з‘являється малюк, адже мало того, що тепер кохана постійно дома «відпочиває», то ще й скаржиться на втому і просить про допомогу. То їй потрібно, щоб він з малюком погрався, доки вона у домі прибере, то їй потрібно, щоб він його уклав спати, доки вона помиється й трохи відпочине. Щось схоже трапилось у сім‘ї Ольги та Віктора.
Віктор після народження доньки став сам не свій, постійно незадоволений та засмучений. Обґрунтовує він все це тим, що мало того, що дружина йому майже часу не приділяє, так тепер ще й він має допомагати дружині, яка лише вдома сидить і при цьому скаржиться, що сильно втомлюється.
«Та скільки ж це можна терпіти? Я не додому повертаюсь, а у хлів! Тут дитина іграшки порозкидала, тут посуд непомитий! Я цілий день гарую на роботі, доки ти тут відпочиваєш і оці дрібниці все одно не можеш зробити?!» – не витримує Віктор й зривається на дружину.
Звісно, Олю це сильно ображає. Вона й так вимотується, поки за донькою доглядає, а тут ще всі домашні обов’язки потрібно виконати, поки чоловік повернеться додому, щоб цього разу він був задоволений. Кожна жінка погодиться, що материнство це не так просто, тим паче коли ти зі всім повинна справлятися сама.
Через те, що Оля хотіла допомоги та підтримки від чоловіка, а Віктор бажав лише, щоб вона все робила сама, вони почали постійно сваритися. З дрібних конфліктів все це перейшло до справжніх скандалів. Але Віктор не збирався відступати: «Та яка ти жінка, якщо не можеш дотримувати чистоту у двокімнатній квартирі? Тобі хіба у хліві жити! Не хочу я зі свинею жити!»
Оля пробує говорити з чоловіком й пояснювати, що й так сильно втомлюється, бо постійно чимось зайнята і хотіла б хоч щось добре за день від чоловіка почути, а не лише докори. Та ще й донька дуже капризна, рідко спить, а якщо й спить, то дуже мало, за нею потрібно постійно наглядати, а мама та свекруха живуть далеко, тому все на її крихітних плечах. Попри те, що Оля говорила чоловікові, він не збирається йти на компроміси, тому на них доводиться йти жінці, але потім все одно знаходилась брудна тарілка чи розкидана іграшка, й чоловік бісився.
А одного вечора, повернувшись додому він промовив: «Не буду я більше терпіти це! Життя в сараї після одруження? Я на таке не підписувався! Я переїжджаю до мами!»
Молода мама звернулась за допомогою до подруг та мами, але їхні думки різнилися. Одні говорили, що Олі потрібно більше старатися й працювати над комфортом та чистотою у домі, а інші, що їй потрібно тікати від такого чоловіка, що навіть у складний етап життя, не допомагає, а лише картає її. Оля не знала, кому її краще довіритися. Вона не могла стати роботом і стежити за абсолютно всім, але й втрачати чоловіка через такі дурниці їй не хотілось.
На вашу думку, хто не правий у цій парі? Олі дійсно потрібно більше з себе вижимати й старатися, чи Віктору потрібно нарешті відкрити очі й почати допомагати дружині?