Не буду просити. Навіть доньці не розповім правди!

Одна літня бабуся захворіла. Не було у неї дома ні крихти солі. Вона спочатку думала до сусідки сходити й позичити, але потім вирішила, що й так поїсть і нічого з нею не станеться. І все було добре, а особливо бабусі сподобалось те відчуття, що вона у нікого нічого не просила.

Якось вона потрапила в ідентичну ситуацію. Тоді у неї тиск високий був, і хліб закінчився. Зателефонувала доньці, що жила від неї за три хвилини ходьби, та з радістю погодилась допомогти. Ось лише принесла вона хліб аж наступного дня, а весь цей час бідна жінка переживала й чекала, а потім зрозуміла, що могла б і без нього обійтися.

Тепер це стало її золотим принципом: ніколи нічого ні у кого не просити.

Це своєрідний стиль її життя, і їй так навіть цікавіше. Коли вона погано себе почуває, то лише думає: «Цікаво, скільки ж я зможу жити без молока…».

Вона зрозуміла це ще у шкільні роки, коли єдиний раз вирішила списати у подруги, а їх злий однокласник все розповів учительці, й вона вперше отримала невисокий бал.

Тоді вона і зрозуміла, що не хоче у когось просити допомогу, хоче бути незалежною завжди. Найбільше це стосувалось грошей. Вона ніколи не брала їх у борг. Доходило до того, що у неї не було чого їсти, бо вона все витратила на ліки, але не телефонувала доньці чи ще комусь, щоб поскаржитися, а пробувала вижити. Для неї це був як новий досвід, бо вона звикла покладатися лише на себе.

Головне жити без жалості до себе, інакше від найменшої причини – будеш у пригніченому стані. От навіщо переживати, коли якийсь родич не привітав тебе з днем народження, навіть якщо це твоя єдина донька.

Вона не думала про те, що її донька з радістю дала б їй пару сотень гривень на продукти, й ніколи не дорікала їй тим, що вона не цікавиться справами мами, бо могла б догадатися, що з її пенсією жити дуже важко доводиться. У неї чудові стосунки з родичами й нерви цілком у порядку.

Вона не просила про допомогу, і коли її таки вдавалось якось вибратися з ситуації, вона лише дякувала Всевишньому, що у неї все вийшло.

Я раптом зрозуміла, що й мене часто навідують думки про те, що кожне прохання усередині мене залишає неприємну подряпину, а ось коли спробувати самому вийти з неприємної ситуації, якось і спокійніше, і всередині гармонія.