«Не чекай, коли я повернуся з apмії, живи далі! Можливо, за цей час ти зустрінеш більше кохання, та у цьому немає нічого жахлив0го!» – говорив він

Вона знову сиділа ж на тому ж місці, що і вони двоє того вечора перед його від’їздом до apмії. У них були гучні проводи, але в кінці він сказав, що хоче побути лише з нею. Друзі почали ображатися, не розуміли його, а після всього того, що він їй сказав, вона і сама це припинила розуміти. Для чого це було?

На цій лавочці, біля озера, відбулися їхні останні поцілунки та обійми. Вони говорили про те, як сильно люблять один одного, а потім його вираз обличчя змінився, і він промовив: «Не чекай, коли я повернуся з армії, живи далі! Можливо, за цей час ти зустрінеш більше кохання, й у цьому немає нічого жахливого!».

З цього моменту минуло багато часу, а вона все не могла облишити думок про нього, їй не хотілось гуляти з подругами, знайомитися з новими хлопцями. Вона все частіше сиділа вдома або прогулювалась у це саме «їхнє місце». Щоб відірватися від постійних думок про коханого, вона почала старанно навчатися і незабаром стала найкращою студенткою у медичному університеті.

Одного дня він таки повернувся, але вона не пішла його зустрічати. Селом ходили чутки, що у нього є інша, і вона не хотіла руйнувати його життя, надіялась, що того дня він сам приїде, але не прийшов.

Наступного дня вони їхали одним автобусом, лише гляділи один в одному в очі, а заговорити ніхто не наважився. Потім ще одна зустріч біля магазину і та сама мовчанка.

Ввечері дівчина пішла до їхнього місця, думала про все, що сталось, намагалась змусити себе почати життя з чистого аркуша без нього, але позаду почулися кроки, він присів поруч.

– Я ж просив тебе жити далі й не чекати мене, – промовив він, ніжно обійнявши її за талію.

– А хіба я тебе раніше слухала? – відповіла вона, сміючись.

– Ех, я бачив багато дівчат, з багатьма говорив, але ні одна не змогла затьмарити тебе.

– То чому ж ти не прийшов до мене вчора?

– Гадав, що ти почала нове життя, боявся все зіпсувати…

– Навіщо мені нове, коли мені старе подобалось?

Вони ще довго гомоніли, цілувалися та обіймалися і тепер були впевнені, що на них чекає лише спільне майбутнє.