ЖИТТЯ

Не можу я дивитися більше на свого онука, а все через злу невістку!

Рік тому мій син одружився з молодою дівчиною, Софією. Зараз вона вагітна, і я не припиняю дивуватися її «вибриками». Недавно посеред ночі зателефонував мій Олексій, щоб запитати, які у мене парфуми, а потім відправився їх купувати у цілодобовий магазин, виявилось, що Софії просто хотілось понюхати цей запах. Просто посеред ночі.

На щастя, у той магазин вони відправилися двоє, й Софія насолодилась запахом у магазині, бо купувати їх надто дорого. Через кілька днів син знову зателефонував мені з проханням подарувати свої духи вагітній дружині, бо дозволити вони їх собі не можуть, а ходити постійно нюхати – соромно. Коли я почала повільно заперечувати, то син «ненароком» нагадав мені, що вагітним відмовляти не можна.

Реклама

Мені дуже не хотілось віддавати ці парфуми. Мені їх подарували колеги два роки тому на річницю, сама я їх собі дозволити не могла, тому використовувала дуже бережно, але ж і невістці та синові життя псувати не хотілось, чи конфліктувати, тому таки віддала їх.

Реклама
viddana.com

Ввечері син приїхав за парфумами, я аж сплакнула, коли вручила їх синові, розуміла, що сама такі собі купити не зможу. Син коротко подякував й попрощався, бо поспішав до дружини, що вже чекала парфуми.

З цього моменту минув тиждень, і я зустрілась з невісткою у магазині. Коли вона пройшла повз мене й не привіталась, я вирішила, що вона просто не помітила мене й наздогнала її сама. Привіталась з нею, а вона почала кричати на мене: «Навіщо ви зі мною вітаєтесь? Вам для внука парфумів шкода? Відлили мені трохи і тепер радієте, що собі все інше залишили! Ну й ви скнара!».

Після цих слів, вона пішла з магазину, а я ще мить стояла на тому ж місці й щиро не могла усвідомити, що щойно сталось, а потім на мене навалилась хвиля образи. Не знаю, як додому дійшла, бо почувала себе дуже погано, випила таблеток від тиску й лягла спати.

Прокинулась від дзвінка сина, що почав вибачатися за поведінку вагітної дружини, мовляв, вона зараз сама не своя, гормони бушують, коли дитина народиться, то все покращиться. Я вже тоді розуміла, що мій син помилився.

Після пологів Софія здавалось стала тільки гірше, бо вона відчувала владу над чоловіком, «адже родила йому сина», і тепер нічого собі не забороняла та не бачила ніяких меж. Коли з нею хтось сперечався й намагався донести, що її поведінка неправильна, то вона хитала головою і повторювала: «Я роблю це для нашого сина/вашого онука/ йому так буде краще/ мені краще знати, я його мама».

Минуло кілька місяців, як невістка взагалі стерла межі пристойності й нахабно заявила, що я маю шукати собі нове житло, а вони переїдуть з орендованої квартири на мою, бо внук повинен мати власний дім.

Коли я у неї запитала, куди я маю дітися, вона лише знизала плечима і єхидно посміхнулась.

– Хіба ви свого онука не любите, що шкодуєте йому якусь квартиру? – запитувала єхидно невістка.

Я не могла повірити, що такі нахабні люди взагалі існують, невже вона дійсно думає, що я покину все тільки тому, що вона так сказала?

Звичайно, я давно мріяла про онуків, але у мене наскільки погані стосунки з невісткою, що тепер навіть у ньому я бачу її жахливий характер та поведінку. Не знаю, чи зможу щиро полюбити цю дитину, бо саме нею мною маніпулює невістка. А кому це може сподобатися?

Я не можу любити дитину, яку використовують для того, щоб маніпулювати мною, навіть, якщо це мій онук.
Мені хочеться плакати від того, що саме так все склалось, але на жаль я не можу нічого змінити.

Реклама

Також цiкаво:

Close