Не р0зумію: навіщо їй заманул0ся мати дитину? В неї є вже син від п0переднього шлюбу! Навіщо руйнуватu собі життя отими крuками та нед0спаними ночами? Я вважаю, що це остат0чно з1псує наші стосунки

З Мартою ми живемо у цивільному шлюбі близько трьох років. Мені 34 роки, вона на два роки молодша. Спочатку у нас все добре було. Ніяких проблем і зобов’язань.

Правда, у Марти є син Артем від попереднього шлюбу. Йому вже 13 років. Живе він у моєї тещі, тому ніяких незручностей з цього приводу у мене не було. Дружина витрачає на хлопця багато грошей. Однак мене це зовсім не обурює. Навпаки, це її дитина, тому вона повинна забезпечувати сина усім. У нас ніколи не було сварок та суперечок стосовног цього. Ми обоє отримуємо високу стабільну зарплату. Я теж щомісяця даю Артему гроші на кишенькові витрати та інші забаганки, купую те, що він хоче.

Артем не живе з нами, бо сам цього не хоче. З дитинства він звик до бабусі. Марта на роботі постійно була, а виховувала його Зінаїда Павлівна. Тому навідріз відмовився переїздити на мою квартиру. Однак мене це аж ніяк не засмучує. Та і Марту теж.

Нещодавно я запропонував Марті узаконити наші стосунки. Вирішили зробити весілля на Покрову. Проте вчора я почав замислюватися, чи правильне рішення я прийняв. Справа у тому, що Марта хоче народити від мене дитину.

Я абсолютно не розумію цього дивного бажання. У неї є Артем. Навіщо їй знову ці безкінечні турботи, постійні крики та недоспані ночі? Ну живемо ж нормально. Мене зовсім не бентежить, що у мене немає дітей. Напевно, я така людина. Мене цілком влаштовує теперішнє життя. Не хочу нічого у ньому змінювати. Відповідальності не боюся. Та я хочу приходити додому, у спокійну атмосферу, де мені не сідають на шию. Бажаю, щоб все залишалося, як є. Ми ж непогано живемо: через день ходимо до кафе чи ресторану, робимо ремонт у квартирі, придбали автомобіль нещодавно, кожного року літаємо у подорожі за кордон.

Ну навіщо все це псувати? Навіть і про свою зовнішність варто подумати. Марта сама говорила колись, як розповніла після народження Артема, як довго тренувалася, щоб скинути вагу. Все це тривало більше року. Скільки часу і терпіння знадобилося Марті для того, щоб мати таку фігуру, як зараз. І тепер вона хоче цим пожертвувати заради дитини?

Не розумію цього шаленого бажання! Можливо, причина зовсім у іншому? Може, таким чином вона хоче прив’язати мене до себе? Але ж я ніколи не зраджував і, навпаки, запропонував одружитися.

А ще Марта зовсім не замислилася про те, що станеться з нашою фінансовою стороною життя! Адже працюватиму лише я. Грошей буде не вистачати, бо дитині потрібні будуть підгузки, одяг, харчування. І нам не буде вистачати коштів на нормальне існування, бо діти – це дуже дорого!