«Не роби цього, якщо хочеш й надалі з ним жити». Порада для жінок

Того дня ми з чоловіком сильно сваpuлися. Кpuк у квартирі стояв такий, що напевно сусіди на кілька поверхів зверху та знизу чули усі подробиці нашого сімейного життя. Все почалося з того що він не прийшов додому ночувати. Виправдовувався, що затримався на роботі й заснув у кабінеті. А що ще потрібно для гарного cкaндалу. Аби тільки почати. Він в мене також запальний, а тому не втерпів й почав дopікати тим, що я не працюю. Слово за слово й ми вже наче дві собаки orризаємося один з одним з різних кімнат.

Весь цей час у квартирі був свекор. Він переїхав жити до нас після того, як не стало свекрухи. Очевидно наші словесні перестрілки йому осточортіли, тому він взяв ініціативу у свої руки. Його командний голос, яким він сорок років ганяв солдатів, змусив нас замовкнути. «Скільки ж можна лаятися? Ви ж чоловік та дружина. Ось що я вам пропоную. Берете листочки паперу та пишете там все, що вас не влаштовує один в одному. А потім міняєтеся своєю писаниною».

Ми погодилися. Я сіла на кухні та почала строчити. Так увійшла в азарт, що навіть не помітила, як до мене підійшов тесть. «Ти що робиш? Геть здуріла. Я гадав, що ти розумніша від мого телепня. Не роби цього, якщо хочеш й надалі з ним жити. Краще скажи, що тебе все влаштовує, що ти його кохаєш. Нехай йому стане соромно, що він там зараз понаписує». Тесть мав рацію. Роки сімейного життя та досвід таки краще за усіх психологів.

Ввечері, коли ми всі разом зібралися за столом, то вирішили закінчити справу та прочитати свої характеристики. Я вже відчувала, як буду присоромлювати чоловіка за його мемуари про наше сімейне життя. Але коли він почав читати, то це були не скарги на мене. Це були вірші. Схожі на ті, які він мені колись писав. Ще до заміжжя. Я почала плакати та кинулася йому на шию. В моєму листі він прочитав, що я його кохаю. А тесть тільки сидів та посміхався. Обвів нас навколо пальця як маленьких дітей.

Тепер кожного разу, як ми починаємо сваритися, то згадуємо цей випадок. В нас стало традицією, що замість того, щоб дерти горло, ми просто пишемо один одному зізнання у кохані. Все так просто, але чомусь самі не змогли додуматися до такого.