ЖИТТЯ

Не захотіла доглядати за дитиною чоловіка від першого шлюбу. Чоловік образився

— Це була неділя. Мене розбудив чоловік о дев’ятій ранку, — розповідає тридцятидворічна Катя. – Через декрет мій режим сну повністю зруйнувався. Ця ніч була жахлива, тому що я постійно крутилася, заснула десь о шостій ранку. І тут мене розбудив чоловік та розповів “чудову” новину, що зараз привезе одну крихітку! Я щось не зрозуміла про кого йде мова, перепитала: “Хто така крихітка?” У відповідь почула — Настю. Це дитина його від першої жінки, дівчинці сім років. Він сказав, що його терміново викликають на роботу, потрібно розв’язати деякі питання, які не можуть зачекати. А за день до того він домовився з колишньою дружиною, що візьме дитину на день до себе. Тому чоловік забере доньку, привезе її сюди, а сам поїде на деякий час на роботу. Варто зазначити, що мене він навіть не запитав. Розклав усе по поличках та й все. Це взагалі адекватно?

Заміж Катя вийшла два роки тому, з нетерпінням чекає на народження первістка. Здавалося у жінки усе є, аби почуватися щасливою: власна простора квартира, коханий чоловік, достаток, перспективна робота, де на її повернення чекають з нетерпінням “у будь-який день, будь-який час”. Проте Катя не хоче найближчим часом повертатися на роботу. На даний час, найголовніше, що є у її житті — це майбутня дитина.

Чоловік також чекає на дитину. Це вже буде його другий нащадок. З нього виходить чудовий тато. Він підтримує хороші стосунки з колишньою дружиною та дитиною, виплачує аліменти. Старається час від часу проводити час із первістком.

Реклама

Катя знайома з його донькою від першого шлюбу. Вони знайшли спільну мову. Жінці дівчинка сподобалася — спокійна, чемна, розумна. Проте вони не часто бачилися, десь три рази й то, коли був присутній чоловік. Їхні зустрічі проходили досить мило, але відчувалася напруга. Катя не може зрозуміти про, що спілкуватися з семирічною дитиною. Відверто кажучи, не сильно вона старалася зрозуміти. Адже це все-таки дитина від колишньої жінки, до якої вона немає жодного відношення.

marieclaire.ru

Для Каті було неабияким шоком, що вона змушена доглядати за Настею, ще й на одинці, без чоловіка.

– Ти хочеш сказати, що привезеш доньку сюди? До мене чи як? – запитала дружина.

– Звісно! – щасливо сказав чоловік у відповідь. – Буде тобі допомагати, а то ти так втомлюєшся. Бідолашна.

Проведете трохи часом разом. А потім я до вас приєднаюсь, через декілька годин.

Катя взагалі не була рада цій звістці. Почнемо з того, що її роздратувало, що чоловік, навіть не поцікавився, не запитав нічого у неї, а відразу поставив перед фактом. А ще їй таки справді тяжко. Це ж не перші місяці. Вона тримається з останніх сил, бо вагітність дуже тяжко проходить. Постійно тягне в спині, десь ріже, пече, нема спокою. Не дарма, що на такому терміні вона сидить в декреті та не ходить на свою роботу. А тут змушена сидіти, гратися, доглядати за чужою дитиною, з якою практично не знайома. Хто ще з них помічниця?

Ця ідея — бути безплатною нянею — геть не подобається Каті. Донька чоловіка — це гостя, яку потрібно приймати, доглядати за нею, розважати, а сил на це все взагалі нема. Катя не проти дитини у квартирі. У цьому нічого страшного не бачить. Але якщо чоловік приводить до квартири дитину, то хай буде добрим та сам за нею доглядає. А якщо йому потрібно на роботу, то нехай скасовує гостювання його доньки у нас вдома. Або нехай їде на роботу, а вже потім забирає дитину та проводить весело дружно з нею час разом. Усе просто! Ну, а якщо ситуація складається так, що нема з ким залишити дівчинку? То це не входить до проблем Каті. У дівчинки є бабусі, дідусі, мама, тато. Хай вони займаються розв’язанням цієї проблеми.

Вище сказане Катя доповіла чоловіку. Він на ці слова відреагував дуже різко — образився. Це була перша їхня серйозна сварка за весь час сімейного життя.

– Чому ти так ставишся до моєї дитини? Це моя рідна дитина! – сказав чоловік — Що вона тобі поганого зробила? Я шокований з тебе. Ти будеш поганою матір’ю, раз тобі так складно посидіти з моєю донькою декілька годин. Мені от цікаво, як ти своїх дітей будеш виховувати? Я не розумію твого ставлення до Насті. Адже тобі давно відомо, що у мене є дитина від колишнього шлюбу. Скажи, що не так? Поясни, бо я не розумію!

– Добре, якщо Настю справді нема на кого залишити, то можеш привозити, — вирішила на компроміс піти Катя. – Але знай, що ця ідея ще досі мені не до вподоби. Зрозумій, якщо для тебе — це рідна дитина, то для мене — це дитина, яку я бачила в цьому житті, від сили, чотири рази.

– Забудь, я все зрозумів. Вона поїде зі мною на роботу, — відповів чоловік. — Не хочу постійно думати, що моя дитина тобі чимось буде заважати чи дратуватиме тебе. Можеш відпочивати, якщо тобі так важко…

Після цих слів чоловік грюкнув дверима та поїхав на роботу. Як і сказав, доньку не привіз. З дружиною говорить, ледь слово з себе видушує, дуже ображений, уникає її вже, як п’ятий день.

Невже Катя допустила помилку в цій ситуації?

Краще б погодилася, доглянула за дитиною декілька годин, подумаєш, всього лиш. Це ж не вагони розвантажувати. Тим паче дитина доросла. Включила мультики на ноутбуці та й відпочила собі. Та й чоловік на руках носив, не те, що зараз, ледь говорить до дружини.

Відверто кажучи, Катя, справді, знала, за кого виходила заміж, за присутність у його житті рідної дитини. Раніше це не доставляло їй незручностей. А ще вона скоро сама стане матір’ю. Закон такий: любиш чоловіка, повинна любити і його дитину.

Або ж чоловік таки знахабнів стосовно Каті?

Що думаєте ви про цю ситуацію?

Реклама

Також цiкаво:

Close