«Не жінка, а інкубатop. Таких би трохи більше, то б можна було міста відновлювати»

Саме так схарактеризував пацієнтку нашого пологового відділення старий електрик, який пам’ятав ще часи, коли наше відділення тільки починали будувати разом з лikapнею. Таке красномовне порівняння жінки з інкубатором для вирощення курчат в нього викликала новина про те, що наша вже постійна відвідувачка наpoдила третю пару близнюків. Та про все по черзі.

Коли я тільки прийшов працювати у пологове відділення лікарем, то до нас привезли жінку. Вона народжувала вперше. Разом з колегою ми приймали дітей. Перші пологи, й жінка мала на руках двох хлопчиків-близнюків. Вона разом з чоловіком шалено раділи такому подарунку долі, адже до цього вони не робили дослідження й тільки через аномально великий живіт розуміли, що буде двійня. Кілька днів жінка полежала в нас під наглядом, й скоро ми її виписали.

Пройшло два роки, а вона знову потрапила у мою зміну. Знову пара хлопчиків-близнюків. Я був здивований. Справжнє чудо. Та коли вона приїхала через рік знову вагітна й знову у мою зміну, я не знав, що й казати. Санітарки навіть посперечалися на коробку цукерок, що в неї буде двійня. Й не помилилися. Жінка третій раз поспіль мала близнюків-хлопців. Я не знаю, як пояснити такий феномен. Чудо? Секрети чоловіка? Гени? Не знаю, але бажаю їм здоров’я та щастя.