Якщо у вас є спільна нерухомість, то ви точно знаєте, що в один момент це може стати чудовою перевіркою стосунків та моральних цінностей, і пройдуть її далеко не всі.
Спочатку сестри Охрімові ненавиділи одна одну, з дитинства лише билися, але з віком вони дорослішали, формувалися, як особистості та почали ставати один для одного близькими людьми. Аліні було вже за 30 років, коли вона вирішила народжувати дитину без чоловіка.
– Навіть не думай, народжуй! – говорили подруги.
– Подумай ще раз, тому що я не буду тобі допомагати з дитиною, – говорив одружений коханець.
– Тобі буде важко, якщо ти впевнена, що потягнеш, то народжуй, звісно, але ще раз зваж всі «за» та «проти», – говорила молодша сестра.
У висновку, всі подруги, які переконували Аліну народжувати, розбіглися, тому що у них своїх проблем вистачало, допомагав лише батько та молодша сестра, у якої самої ріс син від невдалого шлюбу.
Сестри, як могли, так і допомагали один одному, інколи приїздили один до одного, постійно зідзвонювалися, постійно були на зв’язку, хоч і жили у різних містах. Вперше життя добряче поштурмувало Аліну, коли її вигнали з роботи, та вона пішла на курси бухгалтерів й почала працювати по новій для себе професії. А потім теж саме трапилось з Олею, і вона зателефонувала сестрі: «Чи є у мене хоч шанс стати хорошим бухгалтером, якщо я нічого у цьому не розумію?».
– Зможеш, трохи повчишся, а у тебе й так математичне та логічне мислення розвинуте, а це у цій професії головне! Можеш пробувати, впевнена, що у тебе все вийде!
Вони продовжували підтримувати одна одну, і життя компенсувало їх попередні нещастя матеріальними благами, тому відпочивати вони теж їздили удвох з дітьми, у всьому одна одній допомагали. Найбільше їм подобалось їздити у батьківський дім, де вони відпочивали душею. І хто ж знав, що їх улюблене місце незабаром стане початком кінця їхніх близьких стосунків…
Так вийшло, що старша сестра завжди опікувалась молодшою, бо тій постійно не щастило, а потім вона вийшла заміж, і Аліна почала заздрити молодшій. Виявилось, що вони можуть бути близькими лише тоді, коли одночасно нещасні. В один момент вона зрозуміла, що краще за все буде, якщо вона перепише свою половину батьківського будинку на сина.
– Для чого це, мамо?
– Розумієш, у мене з твоєю тіткою зараз не дуже хороші стосунки, а тобі уже 17 років, ти хлопчик дорослий, відповідальний, та й взагалі, це б стало твоєю власністю потім, то навіщо тягнути кота за хвіст?
– Ну, якщо ти так на це дивишся, то я не проти, – відповів син.
Аліна переоформила свою частину будинку на сина і не думала, що все це обернеться так. А вийшло так, що Оля влаштувала справжній скандал, тому що вона не хотіла найближчим часом віддавати своєму сину частину будинку, а вести перемовини з дитиною їй здавалось абсурдом.
– Він же ще дитина, як я можу йому довіряти? – кричала Оля.
Після цього сестри майже не спілкувалися, у прекрасний родинний будинок у Карпати їздили окремо, щоб не зустрічатися. Звісно, ніхто його не доглядав добре, бо не вважав своїм, і він по трохи починав руйнуватися.
– Синку, я тут подумала, може, ми краще віддамо твою частину будинку тітці Олі?
– Мамо, ти бачила ціни на будинки у Карпатах? Ти що таке говориш?
Звісно, вона знала ціну таких будинків, але їй хотілось зробити добро молодшій сестрі, а син її любив, тому перечити не став, погодився підписати все необхідне.
– Олю, привіт, ми вирішили, що віддамо тобі батьківський будинок.
– І землю також?
– Так, від тебе лише вимагається оплатити послуги дарчої, це небагато, не хвилюйся!
– А чого це я маю платити?
Аліна не могла повірити своїм вухам.
– Вибач, але я погарячкувала, не будемо ми нічого віддавати.
Через пару років вони вирішили просто продати батьківський будинок, але після всього, що сталось між ними, це вже ніяк не могло повернути їх колишні добрі стосунки.
