ЖИТТЯ

Невістка знuщила мою дачу. Як знала, що не можна їй нічого довіряти. Краще б я віддала дачу своїй подрузі

З дитинства я полюбляла працювати у городі. Поки всі діти бавилися, то я разом з мамою ходила доглядати за овочами. Знала всі нюанси їх вирощування. Тож навіть коли переїхала з села до міста, то ми з чоловіком купили власну дачу, де я могла насолоджуватися своїм хобі. А як було приємно зимою дістати з шафи власні огірочки або компот? зварений з власноручно вирощених вишеньок!

Але рік тому прямо на грядці мені стало погано/ Довелося викликати швидку. Лікарі сказали, що більше мені не можна фізично працювати на городі. Я довго не могла змиритися, та врешті-решт погодилася віддати свої «угіддя» сину та його дружині. Я вважала, що тепер їх черга користуватися дарами землі.

Цього літа ми з чоловіком вирішили поїхати у гості до подруги, яка також мала дачу в нашому кооперативі. По дорозі мені захотілося заїхати подивитися, як справи у невістки з моїми грядками. Але краще б я цього не робила. Для мене це був шок.

Реклама

Від гарних грядок не залишилося нічого. У дворі стояв бур’ян майже в зріст людини. А замість теплиці, яку побудував мій чоловік, стояла якась дерев’яна коробка. Мені стало погано. У подруги вдома я пила заспокійливе.

«Нам дача потрібна для відпочинку. Ми й так працюємо на роботі!» – сказала мені невістка, коли я їй зателефонувала та почала вимагати пояснень. Вони знищили мої грядки та почали будувати для себе баню. Я впевнена, що це все справа моєї невістки. Я завжди знала, що вона ледащо й не хоче працювати. Тільки й знає, що купувати все у магазині. Краще б я віддала дачу своїй подрузі.

Реклама

Також цiкаво:

Close