Коли моєму синові було два роки його улюбленою погодою був дощовий день. У звичайні погожі дні ніяких проблем не було, ми гуляли скільки потрібно й спокійно йшли додому. А от коли на дворі були калюжі і дощ, то Марк на відріз відмовлявся йти додому.
Мені доводилося заспокоювати істерики, коли доводилося забирати його. Він відмовлявся йти додому, ніякі умовляння не діяли. Як би я не намагалася його відволікти, я не могла заспокоїти сина.
Самим неприємним було те, що він не минав жодної калюжі. Він ходив мокрим і це мене хвилювало, адже боялася, що захворіє. Він настільки захоплювався біганиною по калюжах, що пропускав денний сон. А втомлена, невиспана дитина це жахіття. Іноді Марк засинав у мене на руках, поки я несла його додому.
Одного такого дня з веселою біганиною по калюжах, я знову приклала всі сили на вмовляння сина. Але він наче не чув мене, біг і стрибав у кожну калюжку на майданчику. Тому я вирішила, що вмовляння марні, взяла сина за руку й просто тягнула його за руку, просила не кричати.
Син не слухав, і чим ближче ми підходили до будинку, тим голосніше ставали його крики. Зрештою, Макс побачив калюжу у нас перед під’їздом і помчав просто в неї. Я хотіла витягти його звідти але він пручався і почав кричати на всю вулицю. Я не знала, як реагувати на його поведінку, Я намагалася заспокоїти його, взяти на руки, погладити , але син продовжував відштовхувати мене.
Раптом до нас підійшов незнайомий чоловік. Він подивився на мого сина і сказав, посміхаючись
“О, я теж люблю хлюпатися у калюжах. О, який тут гарний хлопчик! Мені б такий хлопчик не завадив. Хочеш піти зі мною?”.
Мій син одразу ж вибіг з калюжі, припинив істерику і обійняв мене.
“Ти мій син. Я тебе не віддаю. Марк, швидше додому, ти ж хотів спати?”.
Додому ми дісталися без жодної сльозинки. Іноді Марк озирався назад, щоб переконатися, що незнайомець далеко.
Відтоді у нас більше не було істерик. Мій син зрозумів і сприйняв це як урок.
Зазвичай, я не люблю коли незнайомі люди починають вчити когось, як їм виховувати дітей, але саме тоді я була вдячна тому дідусеві.
