Ми з мамою часто виходимо разом прогулюватися в місто. Такі собі відпочинки від сімейних рутин. Хоча донечка з нами завжди. То ж ми взяли собі за звичку кожної суботи ходити в нове кафе в нашому місті на запашну каву та тістечко.
Живемо з мамою на різних кінцях міста. Після заміжжя я переїхала до чоловіка. Ми часто відвідуємо то його батьків, то моїх. От тільки спілкування з мамою мені критично не вистачає. Та й донечці прогулянки на свіжому повітрі корисні.
На передостанній такій зустрічі з мамою я була здивована. Мама мені сказала, що втомилася від сірих буднів на протязі всього життя і що батько її зовсім не розуміє.
Моє серце наче відчувало, що мама планує з татом розлучитися і тому я прямо запитала. Мама сказала, що мабуть піде на деякий час пожити до бабусі. Але ж як? У них завжди були ідеальні стосунки з татом.
Додому я повернулася пригнічена. Навіть не хотіла з чоловіком розмовляти. А наступного дня запросила тата з мамою до нас вгості. Внас з чоловіком якраз була річниця шлюбу. Його батьки не змогли приїхати, бо мали якісь справи. Та для мене це було на користь.
Я поговорила з татом, доки мама бавилася з ІЛонкою. І тато мені сказав, що їхні стосунки справді помітно погіршилися. Але він не хоче втрачати кохання свого життя, тому придумав собі план. Тато придбав путівку на море.
Тай це чудово, відпочинуть, наберуться нових сил і житимуть далі. Тільки тато чекає ще два тижні до свого дня народження – йому виповнеться 60 років. От саме в цей день і хоче ощасливити маму.
Я ж в свою чергу слізно просила маму не йти жити до баусі до татового дня народження. Не залишати його в тузі на його ювілей. І мама мене послухала.
Бачили б ви очі мами, як тато їй сказав:
– Кохана, ми все життя так багато працювали. Настав наш час на відпочинок. Ми їдемо на Мальдіви.
Мама перепитала куди вони їдуть. З її очей покотилися сльози. Вона й не очікувала, що тато таке скаже і не надто вірила його словам. Та путівка в його руках переконала маму.
Це ж подумати, який розумний чоловік мій тато. Він розумів, що їхні стосунки вже не ті і їм потрібний ковток свіжого повітря. І кохану жінку втрачати не хотів. Та й відпочити давно пора.
З тієї подорожі батьки повернулися, наче молоді. Закохані, веселі, щасливі. Я й не думала, що таке можливо після розмови з мамою в ту суботу.
Ось так мій тато з волосинки на якій тримався їхній з мамою шлюб зумів зробити міцний канат. Вони помолодшали років на двадцять – це точно.
А ми з чоловіком все милуємося і мріємо, щоб через стільки років і ми виглядали такими ж закоханими і безтурботними. А основне, щоб були разом і жодні обставини нас не розлучили.
