Ніхто не смів перечити її словам, всі смиренно та покірно виконували те, що вона хотіла. І так повинно бути й надалі, адже ми проживаємо у їхньому домі.

Одружившись з Оксаною, ми почали жити у її домі. Оскільки планували заробити на власне житло. У моєї жінки була трикімнатна квартира. У ній проживали ми та моя теща з тестем. Вже в перший день нашого життя у цьому домі видалися мені випробуванням.

Матір моєї жінки мала складний характер. Їй все було не до вподоби. Але найбільше вона чіпляється до мене: то чому я пізно вертаюся з роботи, чому не зремонував двері до ванної, чому не помив після себе кружку, можна ще багато наводити прикладів докору.

З кожним днем ситуація ставала все гірше й гірше. Складалося враження, що їй щось погане зробив. Після роботи я навіть не маю бажання повертатися в цей дім. Тому знаходив якомога більше справ, щоб менше перебувати в домі.

Якось я повернувся з роботи ввечері. Одразу мене зустріла теща. Сказала пройти на кухню, адже має серйозну розмову:

– Я давно хотіла з тобою поговорити на одну важливу тему. Ти майже кожного дня затримуєшся допізна на своїй роботі. Мабуть, мільйони заробляєш? Відповідно твоя дружина не повинна працювати. Я думаю, ти можеш сам її забезпечити.

– Лідія Петрівна, ми з дружиною дорослі люди, тому самі в змозі вирішити чи працювати нам, чи ні.

Після цієї розмови я одразу пішов до дружини. Вона навіть не була в курсі за цю розмову. Оксана сказала, що мати завжди була головою у їхньому домі. Ніхто не смів перечити її словам, всі смиренно та покірно виконували те, що вона хотіла. І так повинно бути й надалі, адже ми проживаємо у їхньому домі.

Моя Оксана ніколи не втручалася у наші конфлікти з тещею. А я так довго не міг це все терпіти. Я запропонував дружині почати орендувати житло окремо. Адже помітив, як наші стосунки почали холонути. І це все завдяки моїй тещі. Кожну секунду вона підливалa вогонь.

Вкотре Лідія Петрівна на мене знову напала. Але в цей раз я не дозволив сісти собі на голову. Й дружина не промовила ні слова. Я не зміг перебувати вже стільки місяців у вічних претензіях та докорах, притому не відчуваючи підтримки коханої дружини. Я зібрав свої речі та покинув дім.

А з Оксаною розлучився. Вона не захотіла йти за мною, сказала, що її місце біля матері.

Після нашого розлучення теща раділа найбільше. Тепер її дочка знову біля неї. Як вона говорила: «Я знайду набагато кращого чоловіка своїй дочці! Достойного!».

Ось так теща роз’єднала нас з дружиною.