ЖИТТЯ

Ніхто з родичів не хотів глядіти за xв0pим дядьком, але вже всі вирішили, що будуть робити з грошима з продажу його квартири

Був у мене дядько. Зараз він вже в кращому світі, але я розповім вам історію пов’язану з ним, яка сталася колись давно, ще коли той був живим.

Цей чоловік – дядько моєї мами, тому я для нього була внучатою племінницею. Був завжди самотнім. Він саме з тих людей, які так і не знаходять собі другу половинку, не заводять сім’ю та не мають дітей. Так вже склалося. Колись він жив у орендованій квартирі, проте згодом заробив та придбав для себе невелику однокімнатні квартирку. Невелика, але своя та комфортна. Що ще потрібно для одинокої середньостатистичної людини?

Потім вийшло так, що він захворів. Сильно захворів. Все було настільки погано, що він став повністю лежачим та не зміг більше жити сам. От тоді то й почалися страшні сімейні чвари.

Реклама

Сім’я хоч і не дуже велика, проте до грошей всі дуже охочі та скупі. За зайву копійку можуть втопити в ложці води. Сперечалися всі щодо того, хто буде доглядати за дядьком та хто отримає його квартиру.

Спершу було запропоновано квартиру дядька продати, а самого хворого помістити в орендовану кімнату та найняти сиділку. Але таке нікому не підходило. Потім мої батьки запропонували продати квартиру, гроші поділити на всіх, а дядька помістити в будинок для літніх людей. І цей варіант нікого не влаштував.

На сімейній нараді, яка завершилася грандіозним скандалом та сваркою, було зрозуміло, що ніхто не хоче піклуватися про хворого дядька, але при цьому всі хочуть його квартиру та гроші.

Тоді вже моя сестра стала пропонувати варіанти: продати квартиру, поділити гроші, а певну частину виділити на утримання та догляд за дядьком, який житиме у нас. Тоді його брати стали наперекір. Тоді вона запропонувала найбільш чесний варіант – хто доглядає, тому і гроші. Але тоді всі родичі стали дико кричати та казати, що це не чесно.

Хтось вже плани склав на гроші з продажу квартири, хтось вже путівки в теплі країни замовив, а хтось оформив іпотеку на житло. І взагалі кричали на нас, що треба про дядька думати, а не про себе. Цікаво це хто ще про себе думає, а не про дядька.

Потім моя мама запропонувала своїй сестрі взяти дядька до себе. В неї величезний будинок, тому місця вистачило б. Проте її чоловік закричав так, наче вся його життєва енергія сконцентрована в голосі і всі зрозуміли, що цей варіант не розглядатиметься.

В підсумку, квартира дісталася мені з чоловіком та братові дядька, як і сам дядько. Ми гроші поділили, коли продали квартиру, і потім дядько, по ідеї, мав жити то в нас, то в свого брата. Але останній зник з нашого життя і більше не з’являвся. Як і інші родичі. Образилися, що їм гроші не дісталися. А мені було шкода дядька, який просто захворів, а його майно ділили як кусок м’яса дикі пси.

Реклама

Також цiкаво:

Close