Інколи я задумуюся, чому я така. Чому постійно все аналізую, зважую і прораховую. Але ж інакше я просто не можу і не вмію жити.
Все почалося ще з того моменту, як я стала самостійною А трапилося це близько сорока років тому, я саме ходила до шостого класу. Саме тоді мама довірила мені купувати продукти на базарі. Адже сама була на роботі, а ввечері готувати їжу з чогось потрібно було.
То ж повертаючись з уроків я купувала ті овочі, фрукти, рибу чи м’ясо з яких я хотіла пізніше вживати готову страву.
От саме тоді я почала рахувати в голові вартість всього. Дитину ж легко підманути чи обманути на кілька копійок чи гривень.
Та й рахувати – множити вартість на вагу мені приносило неабияке задоволення. От ця звичка і залишилася зі мною на всі роки.
Мене беззаперечно обурює, коли в супермаркетах на цінниках зазначено одна вартість, а по факту в чеку інша. Багато, дуже багато разів я вступала в суперечку із касирами і завжди була права.
А ви знали, що потрібно оплачувати ту вартість, яка на ціннику, а не в системі магазину? От і я не знала, доки моя сусідка мені не розповіла. Олеся працює адміністратором у гіпермаркеті, а це в рази більше за звичайні магазини.
Так от, згідно із законами ми повинні оплачувати ту суму, яка зазначена на стелажах. Олеся каже, що це публічна пропозиція. А от те, що в комп’ютері на касі відображається – не брати до уваги.
Так, вартість могла змінитися, але вина тут лише в працівниках залу, які вчасно не змінили цінник.
Так само я просто не можу передати свою злість, коли мені не додають здачу із словами: “Буду винна”. Хіба це моя проблема, що у касовому апараті не достатньо дрібних гривень чи монет на здачу? А в кінці дня, коли касир зводить касу – то отримує ще й не поганий бонус з таких “Буду винна” до основної зарплати.
Був в моєму житті період, коли я спеціально носила із собою таку суму грошей, щоб точно оплатити на касі без здачі. Але це втомлює. Тоді мій син підключив мені на телефон функцію оплати банківською карткою. І знаєте, це чудово.
Тут вже з тебе не візьмуть зайвого, не будуть спішити рахуючи гривні, бо ж черга. Та й, врешті-решт, отримуєш приємний бонус від свого банку у вигляді кешбеку за покупки.
Так, я хочу з всіма поділитися і всіх уберегти від таких дій деяких продавців. Одного разу на мені заробили більше ста гривень, бо я була стривожена сімейними проблемами і не рахувала собі в голові суму покупки. А якщо врахувати потік в магазині покупців, то так можуть заробляти щонайменше тисячу в день.
Тому варто таки бути зосередженим при відвідуванні магазинів і берегти свої кошти.
