– Так втомила мене моя cтapyшка! – почав говорити Михайло до Влада. – Чим старіша, тим poзбалуваніша, все їй не так, лише й чекає причин, щоб доскіпатися до мене зайвий раз! Немає уже сил терпіти, то їй не подобається, що мої шкарпетки на підвіконні, то що труси на люстрі, а я що? Молодий же ще зовсім!
– Так нащо ти мучишся? Давай молоду тобі найдемо!
– Думаєш так просто? – посміхнувся приятель.
– А ти спробуй через оголошення її обміняти. Опиши дружину, як справжню красуню, мов і не найдеш нічого у світі кращого, а тоді скажи, що обміняєшся на якусь молоду звичайну красуню. Може й знайдеться якийсь дурень.
– Знаєш, вперше я згідний з тобою, що це може спрацювати!
Незабаром чоловік вже опублікував своє оголошення про те, що обміняє справжню королеву та красуню на звичайну молоду і незаміжню. Оголошення було так гарно написано, що оминути його було важко.
– Алло, це ви хочете обміняти неймовірну красуню на неодружене дівча?
– Так, – відповів тихо чоловік, щоб дружина з сусідньої кімнати не почула.
– А то правда, що вона така талановита, що у книгу рекордів Гіннеса потрапила?
– Звісно! – відповідає він все ще тихим голосом.
– Жінка вогонь і в ліжку й на кухні?
– Так-так, ви все правильно прочитали…
– І грошей у неї скільки, що ще правнуки можуть жити спокійно?
– Так.
– Ну, якщо вже все це правда, то диктуйте адресу, я вам сьогодні двох молодих красунь привезу, як же за таку золоту жінку одну давати?!
Чоловік тихенько продиктував адресу й поклав телефон убік.
– Ти думав я глуха? Кому ти там підтакував, а потім нашу адресу диктував? – запитала дружина, увійшовши до кімнати з великим черпаком.
– Люба, так радість у наші двері постукала! Мільярдерами ми стали! Я оце білетик купував місяць тому, то з телебачення подзвонили й розповіли!
Дружина як це почула, то вся побіліла, а як у двері подзвонили, то зовсім знепритомніла від того щастя.
Зустрів Михайло двох молодих красунь. Одна блондинка, інша руда, і дві шалено гарні, а їхній «господар» взяв старушку його під руки та швиденько втік з нею. Не можна було чекати, а раптом би Михайло передумав таким скарбом обмінюватися?
Знадобилось кілька хвилин, щоб Михайло здійснив свою мрію та отримав замість балуваної старої двох молодих красунь, не знав, де й дітися від радості, ніхто тепер ним керувати не буде та ще й майже свій гарем має! Оце то хлопці йому заздрити будуть!
– Ну, чого ж ви стоїте? Сідайте! Будемо з вами знайомитися! – промовив радісно Михайло, от лише дівчата навіть на нього не дивилися, лише один на одного, аж якось зачаровано.
– Мене звуть Юля, – озвалась білява.
– А мене Яринка, – озвалася руда. – І ми з Юлею любимо один одного.
– І тепер житимемо з вами, – продовжила Юля з дивною усмішкою.
– Ох, ну це добре, що ви одна з одною товаришуєте, менше сварок у побуті буде, коли на кухні готуватимете чи у ванній пратиме.
– Та ми не вміємо такого, ніхто нас не навчав! – відповідає Ярина.
– Ну, нічого, навчимо вас, головне, щоб у спальні проблем не було!
– А їх і не буде, бо ми окремо від вас спатимемо! – відповіла Юля.
– Спати можна й окремо, а от приємними справами…
– Ні! – вигукнула Ярина, не давши йому закінчити. – Ми з тобою нічим займатися не будемо. Ми один одного любимо, а з тобою нічого спільного не маємо.
– І мати не хочемо, нам вистачає нашої жіночої любові.
Чоловік аж присів від цієї розмови та подумати не міг, що коли поженеться за «журавлем у небі», то втратить все, що мав. І як же тепер свою кохану повернути? Оце то справ він начудив!
