Про свого біологічного батька я мало що знав та й знаю. Виховував мене інший чоловік, саме його я і вважаю своїм татом. Тато Роман дав мені все: любов, турботу, добре слово і надійде батьківське плече.
Моя мама зустрічалася з моїм татом, як була молодою дівчиною. Його звали Петро. Вона була в нього закохана, а він був такий собі шалтай-болтай. Читав мамі вірші, щоб зачарувати, а потім показав своє справжнє обличчя. Почав і слова нецензурні вживати і руку піднімати.
Мама довго вагалася і не наважувалася, та твердий розум таки взяв гору над її почуттями. Вона повідомила, що більше не хоче бути з ним і вони розійшлися. А через місяць мама дізналася, що вагітна мною.
Звичайно ж приховувати цю інформацію від мого біологічного батька мама не хотіла. ВОни зустрілися і мама сказала йому про це, а у відповідь почула, що я не його дитина і щоб вона забиралася геть.
Мама пішла і більше ніколи вони не спілкувалися. Народився я. Було важко, але ця сильна духом жінка впоралася. Їй допомагав її однокласник, який любив її ще з перших класів, а потім вони одружилися. Саме його я і вважаю своїм татом.
Зараз мені тридцять років. Я побудував успішний бізнес і одного разу у мене взяли інтерв’ю. Сюжет вийшов на нашому місцевову каналі.
Його побачив мій біологічний батько. Та й з вигляду ми на одне лице, і прізвище у мене мамине.
Не знаю як і де він знайшов мій номер і зателефонував. Наша розмова була такою:
– Кх-кх. Привіт, я твій батько. Мене звати Петро. Мама тобі мабуть багато про мене розповідала. Давай зустрінемося. Я так багато років тебе шукав.
– Доброго дня. Я не знаю хто ви, але зустрітися можемо сьогодні о шостій годині вечора.
Ми зустрілися в обумовлений час. Цей чоловік був досить дивний. Хоча, мабуть так я і виглядатиму в його віці.
Петро почав мені розповідати як сильно він мене любить, і як довго мене шукав. Наче мама його покинула і заборонила наближатися до нас. А він всі сльози виплакав, так сильно хотів бути мені батьком.
Я це все вислухав, але жодному слову не повірив. Лише сказав, що у мене є батько і ще один мені не потрібний. І всю правду я знаю. Так ми і розійшлися.
Я набрав свого помічника і попросив знайти інформацію на цього Петра. Вже вранці я розумів таку його неочікувану появу і велику любов. У мого біологічного батька був бізнес, але він заліз в борги. На разі має дуже багато судових справ і проблем.
Думав, що я такий дурний, що буду йому допомагати. Але ні, колись ми з мамою бути йому не потрібні, а зараз він мені на чорта здався.
