Сон від n0мepл0го пса, як знак від небес!

– Вибачте, не звертайте уваги. У нас дещо нaдпpиродна ситуація. Розумієте, подрузі приснилася її собака, яка нещодавно п0мepла, сказала, де і в кого її шукати. Так сталося, що ви стовідсотково підходите під ці критерії.

Ну я ще той співрозмовник. У відповідь я чула мовчання, пройшло декілька секунд, і жінка каже:

– Гаразд, пишіть адресу та приїжджайте. Ми одного песика собі залишили.

Щастю не було меж. Ми швидко зібралися та вибігли з кафе, взяли перше ліпше таксі та поїхали. Знайшли потрібний нам будинок, зайшли. Перед собою побачили бабцю, низьку ростом, трохи худорляву, у неї була перука, окуляри, старенька, але виглядала дуже стильно. У будинку було дуже пусто, тільки найбезпечніші меблі. Ми привіталися, але вона лише пішла в будинок, показавши рукою, щоб ми ішли за нею, тикнула пальцем, ми сіли.

І тут почалося робити щось дуже дивне. Нас почали допитувати: “Хто ми? Звідки? Хтось нас прислав? На кого працюємо?” Тітка почала казати, що все знає. Я непомітно поглядала на вихід із будинку, це вона помітила і дала команду, з кухні вийшла велетенська собака, яка лягла біля вхідних дверей. Тоді зрозуміла, що звідси живими вийти нам не вдасться, або з’їдять, або вб’ють.

І тільки після сотого разу нашої розповіді, коли ми в дрібницях, деталях розповіли про сон, про собаку, про базар, імена, жінка встала махнула рукою, собака по малу піднялася та пішла назад у кухню. Правда, погляд був сумний, ніби дуже хотіла спробувати нас на смак, але не вийшло.

Тоді жінка взяла стакани, налила туди коньяк, роздала нам та сама випила. Сказала, що не вірить ні в бога, ні в демонів, але як пояснити цю чудернацьку історію, немає ані найменшого поняття.

Далі, як з’ясувалося, собака тітки Надії виявилася дуже рідкісною та дорогою породою, таких можна перерахувати на пальцях руки. А спарюють Верону з одним псом, у якого королівська кров, і в його родовому дереві нема нікого нижчого за статусом, аніж герцог.

Цього пса привозять спеціально до Верони, за скажені гроші. І кожний раз усе проходить майже на ура! Цуценята народжуються здоровими, на кожного рік вперед запис, а вартують вони майже, як квартира в центрі великого міста.

А того місяця народилися всі цуценята темних кольорів, лише одне біле. Як так? Адже це неможливо! Наука протистоїть такій можливості. Через їхні гени взагалі нема ніяких шансів, аби народилося біле цуценя.
Що тоді робити? Якщо хтось взнає, то це буде фіаско. Більше не дозволять Вероні спаруватися з тим собакою. Краще промовчати, нікому нічого не казати. Але куди діти те біле цуценя?

Тітка знову налила собі коньяк, випила, ніби воду, та продовжила:

– Відверто кажучи, хотіла усипити ту собаку. Вже й домовилася з лікарем, але декілька днів тому сниться мені сон: я іду полем, а посеред нього стоять багато дверей, усі вони закриті, але одні відчинені, заглядаю в них, бачу стоїть собака. Не бачила такої раніше, не моя. Подивилася на мене, показала білосніжні зуби та швидко зникла. Я різко обернулася назад, дивлюсь біжить до мене маленьке біле цуценя, а в роті тримає м’яч, якого кладе біля себе, сідає навпроти мене та дивиться серйозним поглядом. Через декілька секунд двері зачинилися та дуже голосно хлопнули, тому я й прокинулася.

Настав ранок. Я цілий день ходила і думала про той сон. Ще й десь мав приїхати ветеринар, сиджу та чекаю. Бачу до мене йде це маленьке біле чудо, несе в зубах м’яч, сідає навпроти, кладе іграшку та дивиться тим самим поглядом, що й уві сні. Чесно вам кажу, що мурахи по шкірі пробіглися, серцебиття пришвидшилося.

Взяла цуценятко на руки, пішла в іншу кімнату. Відчуття мене огорнуло, що не можна його усипати. А якщо зроблю це, то на мене чекає страшна біда. Швидко подзвонила до ветеринара, заплатила за фейковий виклик, щось сказала, добре, що він не ставив додаткових запитань. Вирішила відкласти назавтра роздуми, що робити із собакою. А тут ви телефонуєте, розповідаєте про собаку, про сон, збіги обставин. І тепер мені стало все зрозуміло, — її голос понизився, — що через вас мені там, на небесах, брак зробили.

Жінка в котре налила собі коньяк, випила за рак і сказала:

– Робимо так. Забирайте цуценя і їдьте собі. Ви забуваєте про мене, я про вас. Тим паче я їду звідси назавжди. Усе, що ви чули тут, це страшний сон.

Вона сильно грюкнула по столу кулаком, ми зі страху підскочили.

– Ну що? Будете знайомитися із цим небесним чудом? Чи так заберете?

Ми з подругою переглянулися, і зрозуміли, що втрачаємо зв’язок з реальністю. І нічого не розуміємо, ніби в тумані.

Тітка випила останок коньяку та побігла в іншу кімнату. Почуте мене ошелешило. Я не знала, як вкласти це все собі в голову. Хоча, якщо подивитися на цю ситуацію з логічного боку, то це все сходиться. Тим паче колір цуцика, це була та сама гарантія, що його нікому, окрім нас, не продадуть і навіть не покажуть.

Тієї ж хвилини до нас підбіг песик. Він і справді був білосніжного кольору, хоча для цієї породи це просто неймовірний випадок. Цуцик стояв біля дверей, пильно розглядав нас, з ніг до голови, через декілька секунд, підбіг до подруги, ліг біля її ніг. Ліна спостерігала за песиком, дещо була здивована, оскільки нічого спільного з її померлою собакою в них не було. А потім просто підняла погляд та посміхнулася.

Згодом прийшла жінка, в руках якої був пакет, а в ньому коробка, вже була підготовлена, з дірами, усе як слід. Вона бурчала собі під ніс, але акуратно взяла песика та поклала його в коробку. Мовчки дала нам пакет та пальцем показала на двері. Ліна хотіла висловити слова щирої подяки, але та навіть слухати не стала, просто закрила двері перед нашими обличчями.

Сіли в машину та рушили. Ми їхали мовчки, кожен подумки проживав ще раз цю дивну ситуацію. Раптом пакет падає, звідти вилазить песик та починає скавучати, завивати, плакати й так голосно! Ліна бере його на руки, починає обіймати, цілувати та собі плакати. Я подумала, що краще стати та перечекати їхній потік сліз для безпеки. Тут Ліна починає сміятися та водночас плакати, а маленьке біле чудо язиком ловить її сльози.

Ну от дівчата й зустрілися, нарешті. Їхня розлука й не так довго тривала. Даремно мені не вірили, коли я казала, що собаки завжди повертаються, до тих кого по-справжньому люблять.