З Аллою, моєю двоюрідною сестрою, ми завжди були дуже близькими, просто найкращими подругами, і у мене ніколи й думки б не виникло, що колись щось зміниться.
П’ять років тому Алла з чоловіком переїхала жити до Німеччини та при кожній розмові запрошувала мене до них навідатися. Я не з багатих людей, тому на таку поїздку мені потрібно було взяти відпустку і знайти гроші.
А цього року у мене почалась «біла смуга у житті», тому я з впевненістю вирішила, що саме час їхати, поки нічого не змінилось. Тим паче за цей час я так заскучала за своєю близькою сестрою, що чекала зустрічі більше, ніж будь з ким. Та й можливість побачити іншу країну та нових людей теж дуже радувала.
Чим ближчою була поїздка, тим більше я її чекала, ще тоді не підозрюючи, яка розчарована буду повертатися додому.
З літака мене зустріла сестра, прийняла мене вона холодно, я сама накинулась на неї з обіймами та мені чомусь здалось, що її це зовсім не сподобалась. Я намагалась не брати це близько до серця, щоб не зіпсувати поїздку, але серцем вже відчувала, що все змінилось.
Моя сестра дуже змінилась, її чоловік також. Замість того, щоб пригостити мене вечерею, вони провели мене до місцевого ресторану та залишили там на самоті, а самі відправилися додому. Я прийшла через кілька годин, вони постелили мені у гостьовій кімнаті та навіть не хотіли поговорити.
Наступного ранку ми з сестрою мали гуляти столицею, але вона сказала, що у неї немає настрою, вручила мені карту з головними місцями та відправила у самоті вивчати місто. Оскільки я ніколи не була тут раніше, то я заходила у різноманітні маленькі дворики й була просто шокована, як там брудно. На вулиці мені кілька разів довелось звернутися до людей, щоб запитати дорогу, вони всі буди похмурими та не мали бажання комусь допомагати.
Через три дні у гості до сестри прийшли її німецькі товариші, я думала, що це мій шанс на нові знайомства, але я їм була абсолютно не цікава, на всі мої запитання вони відповідали без ентузіазму. Єдине, що їх цікавило у цій зустрічі,- було пиво.
Загалом, додому я повернулась раніше на два дні. Мені вперше було так некомфортно, тим паче я відчувала, що заважаю чоловіку сестри. Вони навіть не захотіли мене проводити до аеропорту.
Вся ця поїздка дуже спустошила мене, я й подумати не могла, що сестра так зміниться, не знаю, чи зможу я після цього нормально з нею спілкуватися.
