«Ой, була у нього одна така вже красива, все село на неї задивлялось! Куди там ТОБІ братися до неї! Я казала синові, щоб він одружувався, а він ще й носом вертів, думала когось ще кращого приведе. От він тебе привів, і я досі не можу зрозуміти, що ж він у тобі такого знайшов!»

Знайомства з Пашею було спонтанним. Він почав мені писати у соціальних мережах, і я вирішила відповісти, попри немалу різницю у віці – 8 років. Мені подобалося, що він розумний, добрий, турботливий та цікавий, а коли ми вперше побачилися наживо, то я зрозуміла, що закохалась. Звісно, батьки хотіли знати, що це за 26 річний хлопець, що гуляє з їх 18 річною донькою. Знайомство з моїми батьками пройшло гладко, він показав себе з найкращого боку, а через пів року зробив мені пропозицію, і тепер ми мали їхати у його рідне село, щоб я мала змогу познайомитися з його батьками.

Я знала, що, можливо, мене приймуть не зразу, адже для них я ще дитина, але не очікувала, що все обернеться так. Ми приїхали поїздом о 4 ранку, і вже о 7 мене збудила мама Паші й почала говорити, що я маю замести весь будинок і помити вчорашній посуд. Я зробила все, що просила свекруха, а тоді вона мені повідомила, що тепер я ще повинна попрати всі речі й приготувати обід. Я була дещо шокована, але послухалась, думала, що, можливо, це якесь випробовування. Я виконувала всі їхні «накази» десь тиждень, а тоді свекруха мені сказала, що я погано турбуюсь про її сина, і для мене це було взагалі не зрозуміло, тому що інколи мені здається, що дитина — це він, і саме я за ним бігаю, а не він за мною.

А почалось все з походу до шкільних друзів моно нареченого. Я одягнулась у комфортний одяг, тому що зустріч була на вулиці, такі собі посиденьки, Паша все одобрив, але тільки мене побачила свекруха, то відразу змусила переодягнутися у плаття та підбори. На жаль, це було не перший і не останній раз. Після цього вона почала постійно диктувати мені, що я повинна одягнути, взути та як мені потрібно виглядати.

Скажу чесно, що починаю шкодувати про свій вибір. Не те, що мій чоловік став гіршим, але його маму просто не можливо витримати, особливо те, як вона доглядає свого сина, ніби йому п‘ять років, і те, що він сам зав’язав шнурівки, уже досягнення. Інколи мені хочеться її добряче струсити й нагадати, що її маленькому синочку уже 26 років, і прийшов час отямитися.

Одного вечора все стало ще гірше. Почалось зі звичайної розмови, яка не передбачала нічого поганого, але поступово свекруха почала розповідати про колишніх дівчат Паші й промовила: «Ой, була у нього одна така вже красива, все село на неї задивлялось! Куди там ТОБІ братися до неї! Я казала синові, щоб він одружувався, а він ще й носом вертів, думала когось ще кращого приведе. От він тебе привів, і я досі не можу зрозуміти, що ж він у тобі такого знайшов!»

Я не була з тих людей, хто легко може себе розхвалити, тому буду говорити так, як про мене говорили інші. У школі всі вчителі та однокласники мене любили та поважали, називали лідером класу та дуже доброю дівчиною. Після цього я пішла навчитися на перукаря і зараз продовжую. Всі мої друзі говорять, що я дуже красива, викладачі у коледжі вихваляють мої здібності, а її син не втомлюється повторювати, яка я хазяйновита та цікава особистість.

Свекруха постійно намагалась образити мене та зробити гіршою в очах інших, інколи це доходило до абсурду, як того дня, тому я не витримала, подякувала за пригощення і пішла у кімнату плакати. Мене все це сильно ображало, я пробувала про це поговорити з нареченим, але він мені говорить, що я сама себе накручую, а насправді його мама любить мене, мов мені потрібно це все відпустити, й ми з нею зможемо стати подругами.

Недавно чоловік повідомив, що ми залишимось жити з його мамою, тому що її здоров’я бажає кращого, а він єдиний син, їздила до мами за порадою, а та лише знизує плечима і говорить, що потрібно терпіти. Але не знаю, чи зможу я так довго жити. Весілля через два місяці, а я вже не впевнена, що взагалі хочу його. Як мені бути далі?