Інколи кохання сліпе. Ми ідеалізуємо того, до кого відчуваємо симпатію, ce kcy@ льний потяг і закоханність. Я не стала виключенням. Закохалася по самі вуха.
Я навіть не помічала всіх його мінусів. Для мене Назар був одним суцільним плюсом. Я просто на нього молилася. Хоча мене всі відмовляли від цих стосунків. Проти були і мої подруги, і мої батьки.
Але ж у юному віці всі дуже розумні і нікого не слухають. Я не те, що не послухала їх, але й не чула жодного слова.
Після одруження з Назаром ми переїхали жити до нього. Він жив з мамою у великій трикімнатній квартирі в центрі міста. То ж ми вирішили, що будемо жити там. Свекруха нічого проти не мала. Це вже пізніше я зрозуміла, яка дволика жінка.
Життя там перетворилося для мене на якесь p@бcmв0. Я працювала на роботі, а після роботи готувала їсти для всіх і прибирала. Назар з мамою навіть за собою посуд не мили, як обідали. Залишали цю роботу мені.
А потім свекруха почала чіпатися, що я все роблю не так. Далі перейшла до мого гардеробу, наче він надто відкритий. Перебрала вона мої речі і без дозволу викинула більшість одягу. Мені ж залишила кілька пар штанів і гольфи під шию.
Я це все терпіла, бо кохала. Сліпо кохала свого чоловіка. А він цілими днями сидів вдома і навіть не думав шукати роботу. Лише постійно просив у мене гроші, а потім без дозволу сам собі витягав із мого гаманця. Бувало таке, що мій гаманець був повністю пустий і мені доводилося ходити пішки на роботу і з роботи, бо не мала навіть кілька гривень на маршрутку.
Коли я заводила розмову з чоловіком про те, що потрібно ставати дорослим і самому заробляти, знайти роботу – він влаштовував скандали. Наче, якщо мені так погано з ним – мене ніхто не тримає і я можу йти до своїх батьків. Ще й свекруха постійно своїх п’ять копійок вставляла. Син її не до роботи. Зате я мушу працювати, наче віл.
Мене це все дістало і одного дня мої рожеві окуляри спали. Я зрозуміла що я в цьому домі не більше ніж прислуга і гроші. Я зібрала тих кілька одежин, які мені залишили і пішла до своїх батьків. Подала на розлучення. Ні чоловік, ні свекруха мені навіть не зателефонували. Їм було байдуже. А я радію, що я сама, а не з дитиною на руках.
