Оля вийшла заміж не по любові. Її зацікавило матеріальне становище майбутнього чоловіка. Так і одружилися вони з Олегом. Проживши вісім років разом, він сказав, що хоче дітей. При тому, вона абсолютно цього не хотіла, адже ніколи не відчувала, що буде хорошою мамою.
Але чоловік сказав, щоб Оля вибрала: народжувати дітей чи розводитися. Жінка завагітніла, народила йому сина, а згодом і донечку. Дітьми займалася няня, Оля навіть не хотіла дивитися на них, адже з Олегом вона заради грошей, а не дітей.
Згодом раптово помирає чоловік. Виявляється, що останній рік у нього були серйозні проблеми з серцем і на жаль хвороба пророкувала. Оля гадала, що всі його багатства переходять тепер їй і дітям. Вона швидко почала влаштовувати своє життя, знайшла собі коханця і про дітей абсолютно забула.
Жінка відвезла їх до дитячого будинку та написала від них відмову. На той момент, хлопчику було лише п’ять років, а дівчинці три. Зовсім ще малесенькі, а з ними ось так цинічно вчиняють.
Ще й коли йшла, то сказала до дітей:
– Вашого батька вже немає, а мені ви не потрібні. Думаю тут вам буде добре.
Безжалісно обернулася та пішла. Її навіть не стримали сльози дітей.
Через два місяці Оля дізнається, що в заповіті чоловік залишив все дітям, а їй нічого. Як же це засмутило жінку, вона довго перечитувала та не могла у це повірити.
— Я що, просто так, всі роки жили з цим чоловіком!?
Оля одразу захотіла повернути дітей, але було пізно. Вони потрапили до бездітної пари.
Ось так Оля залишилася абсолютно без нічого. А виконавча служба передала будинок чоловіка новим батькам дітей.