Дружина з к0ханцем поїхала відпочивати на море. Вона взяла з с0бою дітей. Син та донька теж мене 3радили

Я нікому не бажаю пережити 3раду рідних та близьких людей. Те, що я зараз відчуваю, неможливо описати словами. Як себе поводити у цій ситуації – навіть не знаю. Можливо, хтось переживав подібне і порадить, як вчинити правильно?

Вибачте за надмірну емоційність. Спробую все пояснити детальніше. Зі своєю дружиною Лідою прожив у шлюбі майже сімнадцять років. Ми виховували двох діток: сину Олегу зараз 15 років, доньці Аллі – 12. Спочатку у нас був міцний шлюб. Все було просто чудово. Але згодом Ліда почала щоденно мене «пиляти». То я недостатньо грошей заробляю, а вона б хотіла одягатися гарно і жити розкішно. Потім, коли я працював на двох роботах, як віл, їй бракувало романтики у нашому житті. Може, я і сам винен, що так сталося. Не приділяв належної уваги дружині, рідко дарував квіти, не водив на побачення, коли вже жили разом.

Одним словом, вирішила Ліда поїхати за кордон на заробітки. Обіцяла, що попрацює півроку, заробить грошей та й повернеться. Та робота дружині припала до душі, і вона повідомила, що залишиться ще на рік. Ліда щомісяця відправляла нам гроші. Я просив, щоб кидала ті заробітки і поверталася. Я ж теж працюю. Жили ж не в бідності: квартира є, дача, автомобіль. Дітям мама потрібна. Та Ліда вирішила заробити ще на власне авто.

Доки дружина була за кордоном, я навіть не здогадувався, що у неї весь цей час був коханець. Це я зрозумів, коли Ліда приїхала додому. Просто побачив в її телефоні світлини з ним. Спочатку вона виправдовувалася, та потім зізналася.

Я хотів подати на розлучення. Ліда запевняла мене, що це було лиш тимчасове захоплення, що вона сама не знає, як так сталося. Вона говорила, що любить мене і більше не поїде на заробітки.

Жили ми разом, в одній квартирі. Спілкувалися, як зазвичай, щоб діти нічого не запідозрили. А ночували у різних кімнатах. Я ще довго не міг пробачити їй, що вона ділила ліжко з іншим. Так минуло два місяці.

І ось два тижні тому Ліда сказала, що хоче полетіти на відпочинок до Туреччини. У мене спочатку підозра закралася – чи не відновила вона стосунки зі своїм коханцем? Та дружина почала мене заспокоювати. Вона запевняла, що це лише на тиждень і збиралася взяти з собою дітей, адже вони давно не відпочивали на морі. Я не міг піти у відпустку, щоб  полетіти з ними. На роботі у мене було багато невідкладних справ.

Я із спокійним серцем відпустив дружину та дітей. Відвіз їх до аеропорту, посадив на літак. Олег та Алла були щасливі – то я й перестав турбуватися і відкинув усі сумніви.

Перші три дні, коли моя родина була в Туреччині, ми постійно розмовляли за допомогою відеозв’язку. А позавчора сталося те, чого я очікувати не міг. Я розмовляв з донькою, і вона випадково розповіла мені, що у сусідній кімнаті готелю живе чоловік, з яким Ліда познайомилася на заробітках. Алла навіть його ім’я назвала. Тоді я зрозумів, що з ними відпочивав і коханець моєї дружини.

Найжахливішим було те, що донька зрозуміла: вона видала матір. Я бачив по телефону, як змінився її вираз обличчя. Вона дивилася на когось. Напевно, їй мімікою та жестами почали показувати, що вона говорить зайве. Алла розхвилювалася і вимкнула телефон.

Я почав телефонувати на всі номери. Та мої дзвінки просто ігнорували: і дружина, і діти. Через декілька годин зателефонував Олег. Він сказав, що вони просто так пожартували зі мною. На запитання: «А де мама?», син відповів, що вона пішла купатися до басейну.

Цілу ніч я не міг заспокоїтися. Не знав, що мені й думати. Одна справа – дружина. Я зрозумів, що вона зрадниця. Але майже дорослі діти! Як вони могли зі мною так вчинити? Я ж їх виховував сам, поки Ліда була за кордоном! І ось така вдячність? Вони проміняли батька на море? Дружина та її коханець, напевно, добре підкупили моїх дітей! Якби Алла та Олег знали, що з ними відпочиває той чоловік, що зруйнував нашу сім’ю – чи так би легко вони захищали свою матір? Виходить, вони теж мене зрадили? Як їм тепер можна довіряти?

Вчора цілий день до мене телефонувала Ліда. Але я не відповідав. Просто не хочу її чути. Телефонували діти – вони вибачалися за свій жарт, та я відчував фальш та обман у їхніх словах.

Сьогодні ввечері вони повертаються. Скоро будуть вдома. Та я не готовий до їхнього приїзду. Напевно, піду поки що з дому. Чи як краще мені вчинити? Навіть не уявляю!