Шкільне чудо — рудий котик Джек!

Шкільні чудеса трапляються не тільки з учнями, а й з домашніми тваринами, що потрапляють на територію школи. Минулого року цим щасливцем став рудий котик. Діти не могли припинити радіти йому, постійно годували, гралися. Незабаром він став незамінним учасником уроків.

Назвали котика «Джек» і найбільше часу він проводив з третім класом, що між собою називали його «своїм». Звичайно, працівники школи потурбувалися про те, щоб у котика не було паразитів, і він міг спокійно проводити час з дітьми.

З появою кота у класі все різко змінилось. Найгучніший клас став зразком спокою і дисципліни, бо Джек лякався голосних звуків або й просинався від них. Тих, хто порушував «золоте правило», діти самі карали «шиканням» і осудливими поглядами. Дійшло до того, що діти почали малювати кошеня, робити презентації про нього та писати вірші.

Звичайно, все не могло бути так добре, тому знайшлися батьки, що почали скаржитися на присутність кота, й вони зібрали чималий список підписів, щоб Джеку шукали новий дім. Дім знайшовся швидко, але ось кіт його не хотів признавати. Він лежав на вікні, нічого не їв та не пив. Ті ж самі почуття відчували діти, що дуже сумували за котом, а дехто не міг навіть стримати сліз.

Так минуло чотири дні, й Джека повернули до школи у якості співробітника, де у його особистій справді були всі потрібні довідки про здоров’я та щеплення. Навіть більше, у кота з’явився цілий список обов’язків.
На честь повернення кота до школи діти влаштувати ціле свято, на яке навідалися навіть батьки, що писали скаргу, щоб вибачитися перед працівниками школи за необдумане рішення. Щоб загладити провинну, вони подарували Джеку іменний нашийник.

Рудий директор третього класу став його законним членом, тому, якщо кіт лягає тобі на зошит, ти маєш право писати на чернетці й не здавати зошит, вчитель записує це собі, щоб не забути!

Як вам така історія про рудого помічника учителя у третьому класі?