Ось що робити з такими мамами? Покинула дітей з бабусею, а сама невідомо де швeHдяє

Я працюю у кондитерському магазині. В нас найбільший вибір печива та цукерок. Клієнти завжди ті самі. За стільки років роботи я вже точно знала їхні смаки. Хто яку каву п’є, хто які цукерки купує, кому яке печиво до вподоби.

В будинку, у якому знаходився наш магазин, жила старенька бабуся. Вона часто до нас приходила. Більше порозмовляти та поділитися новинами, переживаннями. Вона мені подобалася, ніколи не набридала. Інколи щось купувала.

Кілька днів тому вона зайшла. Було помітно, що старенька чимось занепокоєна та стурбована. «Ось прийшла просити тебе дати мені у борг якогось печива та хліба. Дочка прийшла та залишила в мене дітей. Сказала, що їде до столиці шукати чоловіка. А я не знаю, що мені з ними робити. Вони такі непосидючі та невиховані. Просто жах…» – старенька зітхала. «Навіть грошей не залишила. А в мене пенсія закінчилася. Не знаю, чим буду їх годувати,» — жалілася вона

Я пожаліла стареньку. В нас був спеціальний зошит, куди ми записували борги. Хто гривню, хто десять, були навіть такі, які кілька сотень завинили. Що зробиш, якщо у людей не вистачає грошей.
Коли вона пішла, то я задумалася. Якою потрібно бути мамою, щоб ось так кинути дітей. Що з такими робити? Родичі, які мешкають у Білорусі, розповідали, що там таких змушують працювати та віддавати гроші на утримання дітей. Чому в нас не можуть такого зробити? Так би бідна старенька зараз не гадала, чим нагодувати двох онуків, в той час, як мама розважається з чоловіками у столиці.