Мені було сімнадцять, коли мій дідусь покинув цей світ. Ми з ним були у дуже тісних відносинах. Він заміняв мені батька, якого я рано втратила. Завдяки дідусю я здобула хорошу освіту, здійснила багато своїх мрій, навчилася гарно малювати.
Після його втрати світ став зовсім сірим. Але життя йде далі. Як я закінчила університет, то влаштувалася на роботу. Оскільки мати не могла одна нас забезпечувати, пора й мені приносити кошти у нашу сім’ю. Працювала вихователькою у садку, а ввечері йшла на другу роботу — прибирати офіс. Я дуже мріяла про автомобіль. Це була моя недосяжна мета. Бували моменти, що приходила настільки стомлена, що вже не хотілося нічого. Але підтримка й віра матері, наче цілющі ліки.
От й настав момент, коли я придбала свій перший автомобіль. Нехай не надто дорогий і якийсь модний, але зручний й невеличкий. Я дуже пишалася собою.
Й наче все гаразд, але то ненадовго. Не очікувано пішло скорочення на роботі. Я змушена була піти, а нову роботу знайти не так то й легко. Але якби ж на цьому все закінчилося. Як кажуть, біда не ходить сама. В моєї мати виникли проблеми із серцем. На обстеженні їй сказали, що потрібно терміново робити операцію, але звісно вона коштує чимало. Наших збережень явно не вистачить у порівнянні з цілою сумою. Мати на лікарняному, а мене звільнили. Це, мабуть, був найгірший період у моєму житті.
Вже дійшло до того, що ми з матір’ю вирішили продати нашу квартиру й тим часово переселитися в гуртожиток. Але цих коштів нам би не вистачило, тому я виставила на продаж свій автомобіль. Якось мені приснився сон. Дідусь показує рукою на таємну кімнату, а потім сон обірвався. Я прокинулася зранку й подумала, що б це означало. Але наступної ночі сон далі продовжився.
Дідусь відкрив двері до кімнати й дістав стареньку коробочку з шафи. Потім підійшов до мене та вручив. Я зранку прокинулася й було враження, що це все, наче справді зі мною відбувалося. Я підійшла до тієї шафи у кімнаті й відчинила її. А там справді була старенька дерев’яна коробка, яка припала вже пилом. Довелося докласти сили, щоб її відкрити. Але те, що я в ній побачила мене неабияк здивувало.
Дідусь вже життя відкладав певні кошти, от й назбиралася дуже хороша сума. Нам вистачило на операцію матері й не довелося продавати ні дім, ні автомобіль. Ось так покійний дідусь дав мені знак через сон. Матері успішно зробили операцію. На щастя все минуло. Ми знову живемо щасливо й не знаючи біди. Звісно, завдячуючи нашому дідусю.
