Дорогий щоденнику, Останні місяці здаються мені дивними та болючими, хоча спочатку все здавалося таким світлим.
Чоловік на вихідні Котлета лежала на тарілці рівно посередині. Олексій дивився на неї і відчував, як
Розбирайся сама Тарасе, машина зламалась. Просто на Соборній. Телефон майже сів, дзвоню з чужого.
Ці папери, які ви приносите, я вже бачила, Валентино Іванівно. Вдруге не вийде. Вона не здригнулась.
Ти бачила, на чому вона сьогодні приїхала? Кажуть, батько на день народження подарував. А сумка?
Новий рік починався звичайно й трохи мляво, аж поки за їхній стіл не сіла незнайома жінка. Олеся вискочила
Дівчина з однією світлиною Вперше я побачила її вже першого дня. Вона сиділа на крайній ліжку біля стіни
Сьогодні, коли я думаю про ці події, все ще не віриться, що таке могло трапитися саме з нашою родиною.
На річницю трагедії я побачив у снігу вовків. Те, що сталося далі, і досі здається мені дивом…
5 лютого. Сьогодні рівно чотири роки від того, коли аварія на трасі Львів Мукачево назавжди розірвала