Чому я Heнавuджу сина своєї кращої подруги? Декілька днів назад мій чоловік прийшов додому дуже злuй і з порогy заявив:
– Наш син росте бандит0м, і він абсолютно невих0вана дитина!
Я відразу не зрозуміла, чого це він так розлютився? Виявляється, він у дворі зустрів мою кращу подружку Іру, і та поскаржилася йому на нашого сина Діму. Мовляв, наш Діма дуже сильно образив її сина Артема.
Артем — син моєї найкращої подруги. Ми з нею дружимо ще зі школи. Я цього Артема просто ненавиджу. І на це є причини.
Я завагітніла трохи пізніше, ніж Іра. Наші сини народилися з різницею в чотири місяці. Ми сподівалися з Ірою, що вони теж стануть дружити, як ми з нею. Але цього не сталося. Всі наші спроби подружити наших синів закінчуються плачевно.
Ми з Ірою дружимо, а ось наші діти — ні.
Я іноді доглядаю за нашими дітьми, коли Ірі кудись треба у справах. Іноді вона сидить з нашими дітьми, коли мені кудись треба.
Я вже давно помітила, що Артем все робить нишком. Він часто хитрував, трохи лицемірив і любив показувати свою перевагу над іншими дітьми. А було ж йому тільки три роки.
Мій Діма завжди ділився з Артемом усіма своїми іграшками, а Артем його іграшки ховав і потім зловтішно посміхався, коли Діма шукав їх і починав плакати.
Ми намагалися з чоловіком завжди купувати Дімі хороші іграшки. Діма дуже радів кожній іграшці. Але потім приходив Артем і говорив, що у Діми все іграшки погані, та наш син втрачав інтерес навіть до нових хороших іграшок.
А ще Артем виявляв недитячу жорстокість до тварин. Він одного разу зловив маленького кошеня й намагався його живцем в пісок закопати. Кошеня жалібно нявчало і намагалося вирватися, але Артем його не випускав і продовжував закопувати в пісок. Так тривало доти, доки це неподобство не побачила одна з бабусь, яка сиділа недалеко на лавочці у дворі.
Я дуже дорожу нашою дружбою з Ірою. Але все частіше мені в голову приходить думка, що спілкування з Артемом шкодить моєму синові. І все це ставить під загрозу нашу довгу дружбу з Ірою.
На скільки ще вистачить мого терпіння, я просто не знаю. Артем зростає і стає все гірше. Він все частіше ображає Діму, б’є його, обманює і лицемірить.
Так триває вже два роки. Зараз хлопчикам по п’ять років.
Нещодавно хлопчики грали в кімнаті, а я була на кухні й готувала обід. Тут з кімнати вибігає Артем і тікає додому. Я розумію, що там щось сталося і, звичайно ж, недобре. Я виявилася права: спочатку Діма з Артемом грали, а потім Артему щось не сподобалося, і він плюнув на Діму. Діма розлютився і плюнув у відповідь. Після цього Артем помчав до мами, щоб розповісти свою версію того, що сталося. Природно, Іра повірила своїй дитині, а ввечері Іра зустріла у дворі мого чоловіка і звинуватила у всьому нашого сина.
Моєму чоловікові все це набридло, і він сказав, що пора припиняти спілкування з Ірою і її сином. Мені дуже шкода припиняти нашу дружбу, але у мене просто немає іншого виходу. Я пробувала розкрити Ірі очі на її сина, але вона мені не повірила й образилася на мене.
Я просто вже не можу спокійно дивитися на Артема.
Мені так шкода, що через це закінчилася моя дружба з моєю найкращою подругою.
