Перед весіллям батьки мого чоловіка обіцяли подарувати нам квартиру, але після того, як ми побралися, удали, що нічого не було

З хлопцем ми довго планували наше майбутнє життя. Скільки було розмов про наше спільне помешкання. Коли його батьки дізналися, що він зробив мені пропозицію, то пообіцяли йому, що після весілля подарують квартиру, у якій колись жила його бабуся. Мовляв, вона й сама планувала переписати її на нього, але не встигла.

Ми навіть ходили до магазину меблів та роздивлялися різні каталоги з новинками ремонтів та дизайну. Весь мій телефон був забитий тими фотографіями зі сторінок каталогів. Мої батьки пообіцяли допомогти з ремонтом.

Так ми марили кілька місяців, поки йшла підготовка до весілля. У квартирі в цей час жили квартиранти. Яка не яка, але все ж таки копійка для батьків хлопця. В день весілля ми з хлопцем очікували, що нам подарують ключі від квартири. Але свято закінчилося, а ми так й не отримали свого подарунка. Ще до весілля ми мешкали у його батьків. Пройшло кілька днів. Ми не зовсім розуміли, чому досі не маємо ключів від квартири. Після першої розмови моя свекруха сказала, що ще місяць там житимуть квартиранти, мовляв, весілля обійшлося недешево, тому потрібно трошки зачекати. Ми погодились. За ей час почали пакувати наші речі. Але й через місяць квартира не стала нашою. Чергова розмова нічого не дала. Свекруха повідомила, що квартиранти ще не змогли знайти нову квартиру, а вона не може вигнати на вулицю родину з дитиною. Ще трошки.

З того часу минуло ще три місяці. Свекруха та свекор навіть не згадують про обіцяний подарунок. А ми з чоловіком живемо наче на вокзалі з запакованими валізами. Вчора, коли чоловік повернувся з роботи, то ми почали знову розмовляти. Свекруха довго намагалася знайти відмовки, але зрештою зізналася, що не хоче втрачати додатковий заробіток. «Вам що, погано жити з нами?» – сказала вона. Ми не знали що відповісти. Як так можна. Це ж квартира мого чоловіка. Вона сама говорила, що її мама хотіла залишити її онуку. Того вечора ми посварилися й ми з чоловіком вирішили переїхати на найману квартиру.

Оцініть статтю
ZigZag
Перед весіллям батьки мого чоловіка обіцяли подарувати нам квартиру, але після того, як ми побралися, удали, що нічого не було