ЖИТТЯ

Перепuсав квартuру на к0лuшнього зятя, а рідну дочку вuгнав з дому

Віталій виріс у дuтячoму бyдинку. Його мама вiдмoвилася від нього відразу після пoлогів. Ніхто його не ycuновив, і тому хлопець до свого повноліття жив у cupoтинці.

Після випуску Віталій отримав квартиру. Фортуна нарешті посміхнулася йому, і він влаштувався на хорошу роботу. Згодом познайомився зі своєю майбутньою дружиною Тетяною. Вона була старшою від нього на декілька років. Йому було 19 років, а їй – 26. Його ніхто не відмовив від цього шлюбу, адже і друзів у Віталика не було.

Коли у Віталика була квартира, Олександр Олександрович, тесть, завжди вихваляв його, говорив, що він – добрий господар. Та це було до тих пір, доки Тетяна не вмовила чоловіка продати те житло. Все відразу пішло шкереберть. Як тільки дружина отримала гроші за квартиру Віталика, він перетворився у найбільшого на світі дармоїда.

Реклама

Тесть також почав погано ставитися до зятя. Міг образити його, обізвати. Віталик терпів, адже сперечатися зі старшим чоловіком не хотів.

Віталій давно мріяв про дітей, але Тетяна не хотіла народжувати. Говорила, що не бажає псувати свою фігуру.

Так і жили років шість. А потім Тетяна зникла. Ні, не померла. А просто зникла безслідно. Виявилося, що у неї давно був коханець. Одружений. Тетяна від нього завагітніла. І вони просто втекли разом. Ось так буває.

Одного разу Тетяна приїхала. Попрощалася з батьком і попросила Віталія, щоб підписав документи на розлучення. І знову зникла.

Віталій почав уже шукати собі інше житло. Та трапилося несподіване: у тестя через переживання за рідну доньку стався інсульт. Після виписки з лікарні його відправили додому, але обходити він себе міг погано. Потребував реабілітації. Доньку сповістили, а вона сказала, що не може доглядати за батьком, порадила відправити його до будинку для людей похилого віку.

Віталій нікуди не пішов. Він доглядав за колишнім тестем та займався відновленням його організму. Колишній зять передивився і перечитав багато інформації, як поставити на ноги після інсульту.

Одного разу Олександр Олександрович йому сказав:

– Я знаю, що ображав тебе. Зараз у мене немає сил. Донька залишила мене. Ти не зобов’язаний за мною доглядати. Якщо хочеш, то можеш відправити мене до будинку престарілих. Я не ображусь, адже заслужив на це.

Віталій тихо сказав йому:

– Так, Ви з Тетяною добре мені нерви попсували, але мстити не збираюся. Я не буду віддавати Вас до будинку престарілих. А ще знаєте, що у мене ніколи не було ні матері, ні батька. То станьте мені не тестем, а татом.

На тих словах у них обох покотилися сльози по щоках. Звичайні чоловічі сльози. Віталій був чуйним та добрим чоловіком. Життя в інтернаті та у цій сім’ї не зробило його злим та байдужим.

Віталій таки поставив тестя на ноги. А через місяць познайомився з хорошою дівчиною Олесею. Вони почали зустрічатися. А коли Віталій привів її додому, то тесть сказав:

– Дуже гарна дівчина. Ти з нею щасливий будеш. Одружуйся на ній. Вона не така, як моя донька.

Так і зробив Віталій. Тесть переписав на нього свою квартиру. Згодом у подружжя з’явилася донечка. Олександр Олександрович натішитися нею не міг.

Сімейне життя Віталія налагодилося. Тестю вже майже вісімдесят років, але він ще також активний і бадьорий.

Нещодавно у двері їхньої квартири постукали. Олександр Олександрович відчинив двері.

– Тату, впусти мене. Мені ніде жити. – це була Тетяна.

– Ти коли йшла, про мене думала? Порадила мене здати? Як тварину якусь… А Віталик мене не залишив у біді. Виходив. Йди, це більше не твоя квартира, а мого сина.

І вона пішла геть. Коли Віталику про цей інцидент розповіли, йому стало шкода Тетяну. Та що поробиш? Як він міг зарадити її горю, коли не знав, де вона знаходиться?

Ось так. У Тетяни було усе: батько, який її обожнював, дах над головою, і добрий чоловік. А вона сама це зруйнувала і викреслила зі свого життя.

Реклама

Також цiкаво:

Close