ЖИТТЯ

Ця історія трапилась багато років тому і, можливо, про неї б ніхто не дізнався, якби не останній учасник, якого різко не стало через хв0р0бу

Ця історія трапилась ще у минулому столітті. Тоді діти ще всю зиму проводили на вулиці, гралися у хокей, сніжки, ходили з батьками на риболовлю чи просто відчищали сніг на вулиці.

Тоді між собою дуже дружило три хлопці, всі одного віку, по 14 років. А за ними постійно, як хвостики, бігали два брати. Одному 10 років, а іншому 8 років. Вони їх не проганяли, не прийнято це було, але всіма силами показували, що вони за них сильніші та кращі. І у хокей вони тоді теж п’ятеро грали. Це була найпопулярніша гра, така нова і модна.

Того разу, коли вони зібралися грати, надворі вже стояв початок весни, тому і лід почав танути. Хлопці розуміли небезпеку, тому грали лише там де велика товщина була. І от в один момент шайба відлітає аж на край, саме там, де далі була вода, а отже лід був дуже крихким.

Реклама

Старшим хлопцям стало шкода так просто втрачати такий ціннісний предмет, тому вони почали переконувати старшого брата, що якщо він його дістане, то відразу вони його поважати почнуть. Він хотів спочатку відмовитися, але його почали звинувачувати у тому, що він боягуз. Це стало останньою краплею і хлопчик пішов. Йшов він дуже акуратно, але нічого це не дало, тому що в один момент під ним таки тріснув лід.

Хлопці навіть не встигли моргнути, як їхнього товариша та брата не стало. Він навіть не випливав, не намагався вибратися, просто пішов на дно.

Вони не знали, як бути, просто всі завмерли з жахом, а його менший брат у ту ж мить кричати почав: «Я зараз все батькам розповім! Це ви винні, що він туди пішов!».

Хлопчик побіг, але не тим боком, не обережно і вмить провалився. Він ще встиг зачепитися за кінець льоду, хлопці могли б його врятувати, але вони лише пустими очима спостерігали за цим всім. У них говорив страх, вони знали, що якщо врятують малого, то їм не жити, і батьки паском надають і ще й у міліцію можна потрапити. В один момент маленький хлопчик теж пішов під воду. Старші хлопці переглянулися і домовилися, що вони нікому не розкажуть про те, що тут трапилось і будуть всім казати, що двох братів з ними не було.

Того ж вечора все село шукало двох братів, але ніде їх не було. Незабаром до пошуків приєдналась і міліція, яка обстежила всю річку, але нікого не знайшла, може, течія занесла їх надто далеко, чи у якісь глухі нетрі.

Наступного літа батьки хлопчиків поїхали, все навколо нагадувало їм про синів, яких не стало, вони не могли з цим змиритися.

У старших хлопців теж життя не склалось. Одного у війні не стало, другого машина збила, а третього від інсульту не стало, але він відчув, коли це має статися, тому розповів рідним та сусідам правду про цю історію. Говорив, що все життя після того він бачив обличчя тих хлопчиків, постійно ходив просив пробачення у Бога, але сам себе пробачити так і не зміг.

Жахливе закінчення звичайної дитячої забави. Двох хлопчиків не стало, а у трьох були зламані долі лише через дурний жарт.

Реклама

Також цiкаво:

Close