Спочатку дівчині здавалось, що вона потрапила у казку. До їхнього будинку їх привезло дороге авто, й чоловік відразу підняв її на руки й поніс до дверей, хоча потім мусив зупинитися, адже забув відкрити двері.
Доки наречений намагався знайти ключі у своїх кишенях, наречена щільніше закутувалась у «шубку», бо у під’їзді було морозно. Згодом вони обидвоє пригадали, що чоловік знімав свій піджак разом зі сватом й вішали їх на стільці. Можливо, на святі й переплутали все. Не залишалось іншого виходу, як йти до цього свата. На щастя, жив він через кілька будинків, йди туди не більше 10 хвилин, тому наречена зі своїми підборами, залишилась поки у під’їзді.
Коли її нареченого не було більше пів години, то вона жартома подумала: «втік», а сама присіла на сходинки, бо сил стояти більше не було, а через хвилину до неї вже притулився якийсь вуличний кіт і почав муркати від її легеньких погладжувань.
Наречена вже добре змерзла, коли почула, як відкрилися двері під’їзду і хотіла вже піднятися, але це був якийсь безхатченко, що шукав місця аби погрітися. Побачивши жінку у весільному платті, він здивувався й одночасно зрадів.
– Оце так мені пощастило! Хоч буде з ким остограмитися! А то на вулиці такий мороз, що без цього нікуди! – сказав їй безхатченко.
Вона коротко відмовилась, але минуло ще пів години й вона сама наскільки змерзла, що погодилась з ним випити. Чарка за чаркою, і люди вже розмовляли про сенс життя й розповідали історії. Так і заснули один навпроти одного, а вона ще й на колінах тримала того кота.
Коли почало світати, то вона почула знову, як двері відкрилися. Цього разу це був її наречений. Він не став нічого запитувати про бомжа й горілку, вирішив, що зробить це пізніше, але пояснив її, чому так пізно повернувся.
– Прийшов я до нього, а його дома не має. Мати каже, що поїхав у клуб, я викликав таксі й за ним. Думав, що зараз швиденько заскочу, заберу ключі й відразу до тебе, а той шибайголова вліз у якусь бійку і поки до діла дійшло, то приїхала поліція, і нас всіх у відділення забрали. Я намагався їм пояснити, що я одружився сьогодні, на мене наречена чекає, але вони тільки сміялися. Потримали нас там кілька годин і оце тільки випустили.
Вона повільно піднялась на ноги, все ще обіймаючи кота й промовила: «Я б все одно хотіла, щоб ти нас вніс на руках у будинок». Чоловік подивився на неї зі здивуванням.
– Нас – це мене і кота, а він і тут добре виспиться. – промовила наречена, вказуючи на безхатченка.
Нічні пригоди не обминули їх даремно й наречені спали всю ніч, а кота вони прихистили й тепер він живе з ними.
