Після 13 років спільного життя вирішив poзлучитися, але друг зірвав всі мої плани!

Я вирішив poзлучитися з дружиною, проживши з нею 13 років. Одружувалися ми дуже молодими, їй було 18, а мені 20, поспішав так тоді, тому що здавалось, що кращої дівчини мені не знайти. Потім у нас з’явилось двоє дітей, за якими ми доглядали, й поки вони були маленькими – це нас об’єднувало. А зараз діти виросли й ми з дружиною сильно віддалилися, нас більше нічого не об’єднує.

Ми все частіше сварилися й не розуміли один одного, дійшло до того, що ми навіть спокійно поговорити не могли. У поривах злості ми говорили один одному багато образливих речей, що наш шлюб був помилкою, і що ми взагалі не підходимо один одному. Мене почало дратувати абсолютно все, що вона робить, хоча раніше я не відчував такої ненависті до всього того.

Загалом, я вже був готовий йти подавати заяву на розлучення, але один з моїх друзів зупинив мене: «Давай ми з тобою ці пів року попрацюємо закордоном, ти відпочинеш, все обдумаєш і повернешся з новими силами, або щоб розлучитися, або щоб все відновити!» – говорив мій друг, і я вирішив, що це чудова можливість для нас обох.

Пів року у чужій країні змінили мене. Я познайомився з новим людьми, звичаями, вивчав зовсім новий для мене менталітет і накопичував досвід. Ввечері, після роботи, я прогулювався малознайомим містом й думав про життя. У мене раніше ніколи не було так багато часу, щоб осмислити все своє життя. Починав я ще від дитинства, батьків, однокласників, першої закоханості, а потім перейшов до дружини та дітей.

Дійшов до висновку, що люди, які постійно були поруч зі мною, не давали мені пізнати себе. Вперше, на самоті, я почав думати про свої мрії, страхи та сподівання, я розпочав знайомство із власним я. І мені було від цього не приємно, хотілось втекти назад, до дружини чи ще когось, щоб припинити досліджувати себе, от тоді я і вирішив, що знайду собі там нову дівчину, все одно ж планую розлучення, то яке це має значення?

Мої стосунки з Олею спочатку були схожі на рай, бо почалися вони легко і без зайвої наруги. Вона також була заробітчанкою з України, проте не минуло й місяця, як ми з нею почали сваритися та не розуміти один одного. Все це повернуло мене до стосунків з дружиною, де все відбувалось точно так само, з тих же причин. А ще через місяць я був змушений поїхати додому, що мене тільки радувало, бо продовжувати ці стосунки я не мав жодного бажання.

Для себе я вирішив, що хочу виправити свої стосунки з дружиною, я нарешті зміг зрозуміти себе й переосмислити те головне, чого раніше не розумів.

Було легко зрозуміти, що якщо одні й ті ж непорозуміння та сварки виникають з різними людьми, то проблема лежить саме у мені. Так все це і було, я раптом згадав, якою була моя дружина до нашого «важкого періоду» – весела, життєрадісна, завжди усміхнена, хоча їдучи закордон, я вважав її злою скнарою, що постійно всім незадоволена.

Лише кілька місяців на самоті допомогли мені зрозуміти себе й не звинувачувати інших у тому, у чому був винен я. Моя дружина знову стала для мене ідеальною, і я подолав чималий шлях, щоб повернути знову її любов та довіру.