ЖИТТЯ

Після мого ювілею син з невісткою пішов жити на квартиру, усім родичам Оксана розповідає, що я вигнала їх на вулицю і яка я погана свекруха!

Мені 50 років. Я не заміжня, розлyчилася вже 20 років тому, і з того часу живу сaма. Усе своє життя я присвятила сину, тому так і не знайшла собі нового чоловіка. Два роки тому син одружився, і я з нетерпінням чекала на появу онуків, та моя невістка просто нeнавuдить мене!

Вийшла заміж я майже одразу після закінчення університету. З майбутнім чоловіком познайомилася в спільній компанії – ми разом святкували Новий рік. Олексій мені відразу сподобався, і я йому. Ми почали зустрічатися, і вже через два роки одружилися. Я була вагітна, і в 23 вже народила синочка.

Після вагітності та пологів я значно погладшала, слідкувати за собою було ніколи, а 23 роки тому ні про тренажерні зали, ні про салони краси я й не думала, а якщо й було в нашому місті декілька, то ні часу, ні грошей, щоб їх відвідувати, в мене не було. Я, звичайно, стала помічати, що чоловік уже не дивиться на мене закоханими очима, але думала, що син підросте, і все налагодиться.

Реклама

Коли сину виповнилося два, він пішов до дитячого садочка, а я – на роботу. За вихованням сина, роботою та домашніми справами, я не помічала, що чоловік пізно повертається з роботи, часто буває у відрядженнях, зовсім не цікавиться мною та сином… Коли наш Андрійко пішов до другого класу, Олексій сказав мені, що більше так жити не може – у нього є інша сім’я, і його коханка чекає на появу дитини!

Ми розлучилися. Добре, що хоч квартира була в мене своя – бабуся з дідусем залишили мені як єдиній онучці. Та Олексій аліменти не платив, а після розлучення й забув про існування сина. Мені допомагала мама, тата на той момент уже не стало…

Та я змогла все витримати. Єдине, що особисте життя так і не налагодила. Я не могла більше довіряти чоловікам, та й більше займалася вихованням сина. Одного разу в мене був серйозний роман, але Андрійко не сприйняв нового чоловіка в моєму житті, тому ми розсталися.

Андрій вивчився, почав працювати, і на роботі познайомився з майбутньою дружиною. Оксана мені з першого погляду сподобалася. Вона була чемною та приємною дівчиною. Ми з нею не часто спілкувалися, та мені здавалося, що Андрій щасливий з нею, тож я була щаслива за нього.

Через рік після початку зустрічання Андрій та Оксана почали жити разом. Через декілька років Оксана почала натякати на весілля, Андрій зробив пропозицію. Син сказав, що не буде приймати допомоги від батьків, тому весілля вони влаштовували самостійно. Оксані, звичайно, хотілося пишне святкування та медовий місяць за кордоном. Та вийшло – скромне весілля з найближчими друзями й батьками та відпочинок на українському курорті (та й то не найкращому).

Через рік після весілля Андрій та Оксана попросилися жити зі мною, щоб відкладати гроші на власне житло. Я погодилася. У мене двокімнатна квартира, тож я перебралася в маленьку спальну, а їм віддала велику кімнату. Невістка там усе переробила на свій смак, а мої речі, що залишилися, винесла в гараж, навіть не спитавши в мене. Та я вирішила просто не заважати молодим.

Наближався мій ювілей, я вирішила запросити подруг та декількох близьких родичів. Я попросила дітей поставити стіл у їхній кімнаті, адже на кухні ми б не вмістилися, та отримала скандал! Невістка кричала, що я не маю права заходити в їхню кімнату, а тим паче влаштовувати «в них» свято, щоб я не сміла чіпати її речі й таке подібне! Довелося нагадати, що це все ще моя квартира.

У мій день народження невістка навіть не пішла на роботу, слідкувала, щоб я не взяла нічого з їхніх речей. Допомагати мені готувати та прибирати вона відмовилася. Увесь день вона була дуже смутною, і до вечора її настрій геть зіпсувався.

Та день народження пройшов добре. У мене був гарний настрій, тож я сказала, що в мене все є, єдине, що дуже вже хочу онуків. І тут почалося! Оксана кричала, що я – найгірша свекруха, яка може бути, що я навіть кімнату їм нормально не виділила, що на весілля не дала гроші й взагалі допомагати не хочу…

Після цього інциденту ми поговорили з сином і вирішили, що їм краще жити на винайманій квартирі. Вже через тиждень діти з’їхали від мене. Син часто заходить до мене в гості: то поговорити, то поїсти. Тепер він говорить, що задумався про розлучення. Оксана ж зі мною не спілкується, а всім охочим слухати розповідає, яка я погана свекруха – вигнала їх з дому на вулицю!

Не знаю, що й робити. Помиритися з невісткою, адже через її ставлення до мене він почав говорити про розлучення, чи не лізти в сім’ю сина й далі?

Реклама

Також цiкаво:

Close