Після одруження, ставлення Романа до мене різко змінилося. Він 3aб 0p0няв мені виставляти фото у соцмережах, не дозволяв гуляти з подругами, перевіряв мій телефон. Згодом сказав, щоб я звільнилася з роботи, адже повністю може мене забезпечити.

У моїй голові досі стоять слова моєї покійної бабці:
— Ти надзвичайно вродила дівчина, твоя краса зможе звести з розуму будь-якого чоловіка.

Але, дочко, будь уважною, бо з цією красою можеш сидіти у чотирьох стінах і сонця не бачитимеш!

В ті часи, я не сприйняла слів бабусі серйозно. Але тільки зараз зрозуміла, що ці слова були пророчі. Бабця хотіла попередити мене завчасно про лихо…

Я завжди була красунею. І в садочку, і в школі, і в університеті. У мене було повно залицяльників. Кожен із них проявлявся як міг: неочікувані подарунки, романтичні побачення, цікаві подорожі тощо.
Але найбільше мені подобалися чоловіки з сильним характером. Як на мене, вони більш привабливі.
І такого я зустріла.

Роман виявився тим чоловіком про якого я мріяла. Я просто втрачала від нього голову. Він був надзвичайно уважним до мене та турботливим. Справді, вмів красиво залицятися, і подарунки були ледь не кожен день. Ще й до того ж роботящий був. Одним словом, не мужчина, а мрія. Думала я. Тільки от на мінуси, я тоді не звертала уваги, хоча вони були з початку нашого спілкування.

Ми зустрічалися з ним три місяці. Потім Роман зробив мені пропозицію, і я звісно на емоціях закоханості, відповіла: «Так». Адже, вважала, що він сенс мого життя.

У Романа був син з першого шлюбу. Він усіма можливими силами відсудив його у своєї колишньої дружини. Хлопчик почав жити з батьками мого чоловіка.

Після одруження, ставлення Романа до мене різко змінилося. Він 3aб0p0няв мені виставляти фото у соцмережах, не дозволяв гуляти з подругами, перевіряв мій телефон. Згодом сказав, щоб я звільнилася з роботи, адже повністю може мене забезпечити. А от і мінус, на який я з початку нашого спілкування не хотіла бачити — його надмірна ревність та контроль.
Але я його кохала, тому погодилася звільнитися з роботи та сидіти вдома.

Через тиждень до нас приїхала свекруха, але не сама. Вона привезла дитину Романа, зі всіма речами та мовила:
— Ви тепер сім’я. Я думаю, ти повинна зрозуміти, що дитина має жити з батьком. Надіюся, тобі вдасться замінити Максиму матір.

У мене просто не було слів. Як я можу стати чужій дитині матір’ю? Це явно не входило у мої плани, але діватися мені було нікуди.

З Максимком ми навіть подружилися. Почали разом гуляти, грали різні ігри, ходили на майданчик. Якось до нас підходила рідна мати хлопчика. Вона дуже рада була зустріти сина, але одразу попросила не розповідати Роману про цю зустріч.

Я її як жінку розумію. Вона дуже любить свого сина, і розлука з ним для неї це невимовний біль. Звісно, я нічого чоловіку не розповіла.

Але якимось чином Роман дізнався про це. У домі був скандал. Дійшло до того, що він почав розпускати руки на Максимка. Я ж звісно стала на захист дитини та він завдав декілька yдa piв і по мені…

Потім сказав, що тепер я буду сидіти лише вдома. Забрав ноутбук, телефон, ще й до того ж розставив камери по всьому домі.

Ось так тепер, я зі своєю красою сиджу у чотирьох стінах. Як же мала рацію моя бабця.