Після того як дружина сказала своїм родичам куди ми їздили – всі почали у нас просити грошей. Навіть не знаю, як відмовити, але й допогти усім не можу.

Ми з сестрою жили разом з бабусею і дідусем. Тата ніколи не бачили, він пішов кудись і не повернувся. А мама померла при пологах сестри.

Так бабуся і дідусь взяли над нами опікунство і виховали нас хорошими людьми. Дідусь покинув цей світ, як я вступив на перший курс і бабуся тягнула нас самих. Ми з сестрою виросли і наші шляхи розійшлися.

Я одружився і переїхав з дружиною до її квартири. Сестра ж поїхала на заробітки і там вийшла заміж за простого хлопця, який став успішним підприємцем.

Ми з дружиною і дітьми часто їздили до бабусі. Допомагали їй поратися біля дому, привозили продукти і ліки. А майже сім місяців тому бабусі теж не стало.

Минулого тижня дружина ненароком проговорилася своїй мамі, що ми їдемо до нотаріуса приймати спадщину. Моя сестра написала офіційну відмову і все залишилося мені. Все – це будиночок за містом і банківський рахунок, який бабуся відкрила дуже давно і на ньому тримала кошти від продажу машини і гаража дідуся.

Як тільки родичі моєї дружини почули, що ми у спадок отримали сім тисяч доларів – почали у нас просити допомоги.

Першою стала моя теща. Їй потрібні були гроші, щоб перекрити кредит тестя. Тесть у мене ще той, гравець в азартні ігри, який лише програє. От і взяв кредит на сто тисяч гривень.

Наступною звернулася сестра дружини, якій не вистачало дві тисячі доларів на кращу машину.

Моя дружина нічого їм не обіцяла, лише сказала що поговорить зі мною, бо до мого спадку відношення не має.

Я ж розумію, що живу в квартирі дружини на всьому готовому. Але також усвідомлюю, що позичені кошти нам потім ніхто назад не поверне. Допомогти всім і залишитися босим я не можу, але й відмовити – не знаю як.

 

Оцініть статтю
ZigZag
Після того як дружина сказала своїм родичам куди ми їздили – всі почали у нас просити грошей. Навіть не знаю, як відмовити, але й допогти усім не можу.