Після того, як я вийшла на пенсію мої діти не дають мені спокою. Вони хочуть, щоб я няньчилася з онуками. А я хочу просто відпочивати.

Все життя я працювала у школі вчителем біології. Коли прийшов час вийти на пенсію, то я з радістю переїхала жити на дачу, яка знаходилася недалеко від міста. Невеликий будиночок з садком який ми купили колись з чоловіком для відпочинку від міста. Раніше ми часто приїздили з ним, але після того, як його не стало через хворобу я навіть почала забувати, що маю таку власність.

Вихід на пенсію був для мене просто ковтком свіжого повітря. Я любила працювати в школі й добре ставилася до дітей. Але хто не працював зі школярами, той не зрозуміє наскільки вони можуть втомити за день. А тепер уявіть, що потрібно з ними працювати кожного дня. Вихідні не рахуються, адже після робочого тижня ти просто вилітаєш із життя. Короткий відпочинок й знову до роботи. Загалом життя стало рутиною.

Я точно знала чим буду займатися на пенсії. Моїм улюбленим заняттям було вирощувати квіти та доглядати за ними. Через Інтернет я знайшла багато книг та замовила різне насіння. Я просто мріяла про те, що буду спокійно сидіти на лавці біля будинку або в кріслі й читати книги, які давно хотіла прочитати, або ж власними руками висаджувати саджанці на клумбі. Що може бути краще.

Так було лише два тижні. Я ще навіть не встигла розкласти всіх своїх речей. Ще досі й не налагодила телевізор як приїхали мої дочки й почали вмовляти мене повернутися. Вони довго не могли сказати на пряму, аж нарешті я сама все зрозуміла. Раніше я постійно допомагала їм з дітьми, своїми онуками. Й вони звикли, що завжди можна покластися на бабусю, яка пригляне за малечею. А коли я поїхала, то зникла безплатна нянька. Я люблю онуків й не можу натішитися коли вони до мене приходять. Не подумайте, що я якась не нормальна. Але ж на старості років хочеться пожити й для себе. Я спокійно пояснила це дочкам й запевнила, що радо буду приймати їх у гості, але поки що мені хочеться пожити для себе.