Після того, як мами не стало, я та сестра залишилися з батьком. Й ось одного разу він пішов на роботу й не повернувся, а на столі чекала записка та гроші!

Коли мені було 12 років раптово не стало моєї мами. Моїй сестричці тоді було всього два роки. Мені довелося вчитися за нею доглядати, бо батькові ніколи було за нами глядіти. Спочатку мені допомагала бабуся, а потім і її не стало…

Після смерті мама тато став багато пити. Спочатку він кудись йшов ледве не кожного вечора, а потім ці «посиділки» перебралися до нас додому. Часто татові друзі сварилися, мене з сестричкою це лякало, тому ми закривалися в кімнаті кожного разу, як тато приходив зі своїми друзями.

За маленькою сестричкою доглядала я. Часто мені доводилося пропускати школу через це, адже сестричку не було на кого залишити, а в садочок вона ще не ходила. Мені допомагала бабуся, вона приходила до нас щодня, приносила продукти, щоб ми не голодували, готувала їсти й дивилася за сестричкою, поки я була в школі.

Саме бабуся допомогла сестричку оформити до садочка, коли їй виповнилося три рочки. Татові тоді вже зовсім до нас не було діла. Ми сподівалися, що він кине пити, та цього так і не ставалося. Коли сестра пішла в садок, мені стало трохи легше. Але потім бабусі не стало. Мені здавалося, що я залишилася на світі зовсім сама, ще й про сестру мала дбати.

Мені довелося навчитися готувати майже все й виконувати всі домашні справи, часто ще й доводилося «красти» в батька гроші, бо він їх мені не давав, тому моя успішність у школі впала. Я старалася, як могла й запевняла всіх, що просто не зрозуміла якийсь матеріал, щоб класний керівник не прийшла до нас додому, як обіцяла, адже тоді вона б побачила тата та його друзів.

Й ось одного разу тато пішов на роботу, я відвела сестричку в садочок та побігла до школи, тож не відразу помітила записку від батька. Коли я повернулася додому, то зрозуміла, що батько не прийде. Він залишив нас усі свої гроші, а в записці сказав, що більше так жити не хоче й попросив нас почекати, поки він повернеться, тоді все точно зміниться.

Цілий місяць нам довелося жити без батька. Та насправді я робила все те, що й до того, а вдома стало навіть краще, бо було спокійно без батька та його друзів. Мої оцінки покращилися, єдине – сусіди почали помічати, що батька вдома немає, довелося брехати, що він знайшов нову роботу з вахтовим графіком. Мені повірили.

Через місяць батько повернувся. Він був тверезий та справді знайшов нову роботу. З того часу він не пив зовсім і став допомагати по господарству. Наше життя налагодилося.

Оцініть статтю
ZigZag
Після того, як мами не стало, я та сестра залишилися з батьком. Й ось одного разу він пішов на роботу й не повернувся, а на столі чекала записка та гроші!