ЖИТТЯ

Почала голодувати, а причиною цього стала моя свекруха!

З Оксаною Михайлівною у нас завжди були хороші відносини та коли вона попросилась жити у нас, доки у неї міняють підлоги (які дійсно потрібно було давно замінити, бо жити там просто не можливо), я погодилась, не довго думаючи. Але все, що відбувалося далі «нормальним» я назвати ніколи не зможу.

Коли ми почали жити разом, то у моїй голові нерідко лунав один і той самий вислів «чим далі, тим рідніше». Саме так у нас вийшло зі свекрухою. Все було чудово, доки ми не почали жити разом і цей вислів не перетворився для мене у сувору реальність.

Реклама

Я з дитинства була досить хворобливою і коли виросла, то у мене появився цілий список заборонених мені продуктів, тому я звикла готувати собі та всій сім’ї окремо. У мене навіть поличка у холодильнику була виділена спеціально під «мої» продукти. Готую я на наступний день ввечері, бо так само працюю досить довго. Помітила, що почала пропадати моя їжа й зрозуміла, що свекруха їсть її саме вночі.

Реклама

Звичайно, чекати під холодильником всю ніч я її не стала, а просто прояснила всю ситуацію і попросила нічого не їсти з моєї полиці.

Вона не признавала того, що саме вона стала причиною мого недоїдання, оскільки вночі з’їдала приготовлене мною для себе на сніданок чи обід. У неї навіть був цілий розклад. Вона зранку з нами снідала, потім, доки всі на роботі й діти на навчанні спала, а коли ми повертались, то вечеряла з нами й влаштовувала собі нічні поїдання і чомусь виключно моїх страв. Я намагалась неодноразово з нею про це поговорити, але на все у неї знаходилися швидкі виправдання.

Тоді я вирішила виправити її режим й дзвонила її у день 2-3 рази, щоб не дати спати, але вона швидко це зрозуміла й почала виключати свій телефон на період «денного сну».

youtube.com

Я не можу постійно бути голодною. Снідати й обідати мені просто не має чим. Я вже декілька місяців просто вечеряю. Пробувала я й готувати по дві порції одного й того самого сніданку й обіду, але тоді вона почала їсти вдвічі більше.

Здається, й грішно дорікати комусь за їжу, але ж, скільки я можу про це говорити. Й чоловіку пробувала пояснити, а він мені все говорить, щоб я ще більше готувала, тоді й мені щось залишиться, але ж тоді замість бюджету у нас буде продуктова дірка у шлунку його мами.

Наприкінці 3-го місяця, я зірвалась й вирішила, що тепер купуватиму тільки готові страви, яка різниця, якщо холодильник завжди пустий. Тоді й мій чоловік помітив, що він та діти також стали недоїдати, бо вона спустошує і їхні полички.

От, я зрозуміти не можу, чи це я така зла, чи це дійсно не нормально, коли жінка літнього віку тільки спить й дивиться телевізор, а їсть, як троє дорослих людей, що працюють.

Реклама

Також цiкаво:

Close