Подорожувати плацкартом – економія чи знущання над собою, або Чому я не люблю людей, що подорожують плацкартом

Я подорожую тільки СВ і ніколи не купую місця плацкарт, навіть якщо це по роботі, тим паче, зазвичай, комфортні місця залишаються до останнього. Себе треба цінувати, і якщо є можливість, подорожувати комфортно, чого б це не коштувало.

Людина, яка поважає себе, ніколи не буде подорожувати плацкартом. Навіть купе не пристосовані до подорожі, особливо довгої. Чому? Тому що люди, які поважають та люблять себе, завжди оберігають особисті кордони та не лізуть у чужі. І це не тільки через невеликий простір та нагромадження людей в плацкарті та купе. Це також пов’язане з постійною тиснявою плацкарту та купе, та й умовами: невідомо, хто ці люди, як вони живуть та чим хворіють, і всі вони нагромаджуються в одному приміщенні.

Особливо мене дратують люди, які обирають плацкарт для довгої подорожі. Як можна днями, а то й цілий тиждень терпіти тисняву, запахи курки, локшини швидкого приготування, яєць та чужих немитих тіл? Це ж просто неможливо. Якщо ви не маєте грошей для того, щоб подорожувати комфортно, навіщо знущатися з себе? Якщо людина любить подорожувати плацкартом, я роблю висновок, що вона точно не поважає себе та не знає нічого про особисті кордони. А такі люди мене дратують. Я не люблю тих, хто не цінує особистого простору, та не може бути наодинці з собою.

Можливість подорожувати вдвох або наодинці, комфортні умови та, банально, власне ліжко – це те, що необхідно в подорожі, особливо тривалій. Тож бережіть себе та поважайте, не порушуйте чужі особисті кордони та не дозволяйте лізти у свої!