Покликав красуню на побачення! Ще ніхто мені так не втирав носа!

В університеті я добре подружився з Сашею, він мене постійно і підбивав на підробітки в Італії, мов літом все одно нічим не займаємось, а двом хоч не нудно буде. Тим паче у нього там тітка свій ресторан мала, тому й ми їхали туди попрацювати офіціантами й відпочивали заодно!

Одного разу до нас навідалась дуже красива дівчина, яку я обслуговував. Зазвичай, офіціантам забороняється знайомитися з клієнтами, але я мав «зв‘язки», тому не боявся. Ми з нею перемовилися кількома фразами й домовилися, що зустрінемось пізнього вечора, коли я звільнюся від своєї зміни.

Далі я вже працювати просто не міг, лише думав про ту прекрасну дівчину, тому вирішив відпроситися на дві години раніше. Матильда, так її звали, стояла на вулиці й чекала мене. Разом ми пішли гуляти містом, тоді вона мені й розповіла, що сама зі Швеції, але зараз подорожує Європою, хоче більше її пізнати та зрозуміти.

Я провів її до готелю, і там ми зійшлися на тому, що вона завтра знову прийде до мене на роботу, щоб ми могли домовитися про зустріч. Свій номер чи соціальні мережі вона не хотіла давати, сказала, що все з часом, поки досить і цього. У мене не залишалось вибору, як погодитися.

Я чомусь навіть не сумнівався, що ми побачимось наступного дня, я відчував, що я їй також сподобався, між нами проскочила іскра, а ті ніжні доторки та обійми я б ні на що не проміняв! Але вона не прийшла ні наступного дня, ні через тиждень. Коли я вирішив навідатися до неї у готель, то мені повідомили, що вона з‘їхала вже давно, а нічого більше вони сказати не можуть.

З цього моменту мого життя минуло 10 років, а я й досі думаю про те, чому вона так раптово зникла і що означала наша зустріч.