Наші стосунки з дружиною помітно змінилися після того, як ми стали батьками. Точніше їх взагалі не стало. Кудись зникли і кохання, і пристрасть, і взаєморозуміння.
Мені все здавалося, що це не надовго і скоро все налагодиться. Та й в інтернеті я начитався багато інформації про те, що більшість пар розлучаються в перший рік дитини.
Тому я вирішив просто перечекати цей час і що за рік все стане на свої місця. Мою дружину я взагалі не цікавив. Для неї на першому плані була дитина. Вона стала одержимою материнством.
Ми вже рік спимо в різних кімнатах. І взагалі майже не розмовляємо. Я намагаюся допомагати дружині з дитиною. Даю їй вільний час. Але їй це не потрібно. Вона навіть не дає нам побавитися з дочкою. Таке враження, що при її відсутності у кілька хвилин щось трапиться.
Моя дружина зовсім за собою не дивиться. Поправилася після пологів дуже сильно і щодня наїдає додаткові кілограми. Не робить макіяж і не миє волосся. Їй просто не хочеться виглядати красиво. Ходить по дому наче якийсь бомж у розтягнутих заплямлених футболках на три розміри більших.
Та й їсти вона не готує. Не прибирає вдома і не миє посуд. Я це все робив сам, бо розумію що їй потрібна допомога, але я теж не залізний.
Я здався. Мені захотілося хоч трішки тепла. Тому я завів роман на роботі. З секретаркою. Висока красива білявка. Вона мені подарувала стільки тепла і ніжності, скільки я від дружини ніколи й не мав, навіть і до народження дитини.
Мені хотілося літати від наших почуттів, та й сяяв я, наче сонечко. А моїй дружині було всеодно. Навіть коли я не ночував вдома.
Так, я розумію, що мені нема прощення. Усвідомлюю, що повівся на красиву обгортку. Але як не дивно я ні краплі не шкодую про це. Я щасливий. Та й про дитину я не забуваю.
Хоча я остаточно вирішив піти від дружини до своєї коханки. Я відчуваю, що саме з цією жінкою я буду найщасливішим. А дружині і дитині допомагатиму фінансово. Допомоги, щоб погратися з дитиною – вона не потребує. Та й за майже цілий рік мені дозволили потримати на руках власну дочку від сили хвилин десять.
Хіба я заслуговую на таке? Я теж люблю свою дочку і хочу їй приділяти увагу і проводити з нею час. От тільки ця одержимість дружини своїм материнством просто все руйнує на своєму шляху.
