Посеред порожнього парку Аня знайшла свою доньку

Того дня Аня поверталась додому особливо швидко. Хоч на вулиці ще був жовтень, та погода більше нагадувала зиму, тому все, про що мріяла дівчина на той момент, – це теплий чай та домашні пиріжки. Її мрії перебив дитячий nлaч з парку.

Жінка не могла просто так пройти повз, саме серце повело її на звуки дитячого ридання. Крізь темноту вона розгледіла маленьку дівчинку, років п’яти. А підійшовши, виявила, що вона вся брудна, у дивному порваному одязі та ще й надто холодному для такої погоди. Звісно, вона взяла її під руки й, намагаючись заспокоїти, повела додому.

Спочатку вона відправила дівчинку помитися, дала їй свій одяг. Звісно, він був на неї великим та все одно мав кращий вигляд, ніж попередній. Після цього вони разом сіли вечеряти, й жінка вияснила, що маленьку дівчинку також звуть Аня, батьків у неї не було, вони зникли відразу після її народження, весь цей час вона жила з бабусею, але недавно її не стало.

Наступного дня дві Ані відправилися до органів опіки, які повідомили, що давно шукали дівчинку і негайно перенаправлять її у дитячий будинок. Аня не хотіла, щоб її маленького ангелочка віддавали у таке жахливе місце.

Наступні два дні жінку не полишали роздуми про маленьку дівчинку, і вона вирішила, що найкращим виходом у цій ситуації буде вдочерити її.

Ця процедура не була легкою і зайняла кілька місяців, але це точно вартувало тієї посмішки та теплих обіймів, які подарувала дівчинка своїй мамі.

От так посеред порожнього парку Аня знайшла свою доньку.