Одного разу немовля зам0вкло, хоча перед тим кричал0 не один день, лише його ніхто не забирав

Інколи трапляється так, що немoвля залишається у пoлогoвому бyдинку, спочатку медcecтри надіються, що за ним повернуться, але з кожним днем всі втрачають цю надію. І навіть малюк, який довго кpuчав та привертав увагу, в один день замoвк.

Не одна медсестра злякалась, що ж сталось з немовлям, чому він припинив кричати, не дай Боже щось трапилось…

А коли забігла у палату, то побачила, як до немовляти ніжно притиснувся невеличкий сірий кіт. Його знала і любила вся лікарня, він жив поруч з ними. От тільки він не любив, коли його гладять, уникав цього, як міг.

Звісно, кота не мали права пускати у медичний заклад. Але добрі медсестри не могли стриматися, на вулиці стояв мороз, і його бідного аж трусило. Тому він інколи, таємно, опинявся у пологовому та одним своїм виглядом заспокоював кожного працівника.

Медсестра неабияк злякалась, щоб котик не подряпав немовля, і хотіла його забрати, та малюк схопив котика за лапу і не хотів відпускати. Вона залишила їх і покликала інших подивитися на милу картину, навіть сурового головного лікаря. Останній йшов і погрожував, що кожному догану напише за кота у приміщенні, а коли побачив милу картину з сірим пухнастим «батьком», замилувався й погладив його.

Вони продовжували так спати один біля одного. Лише інколи кіт ходив у справах, а потім знову повертався до свого «сина», який припинив кричати та лише терпеливо чекав його повернення.

Через кілька днів знайшлися охочі забрати хлопчика у свою родину, проте тільки його спробували розлучити з чотирилапим другом, він був готовий влаштувати справжній скандал, навіть задихатися починав.

Батьки відмовилися забирати хлопчика, який коту «хвоста смокче». Медсестри лише знизали плечима: «А що ми можемо вдіяти, якщо він задихається без свого товариша?»

Згодом про цю історію почали писати місцеві газети та чимало працівників злякалися, адже кіт у лікарні – це нонсенс. Проте це допомогло хлопчику у пошуках нових батьків. Приходило чимало пар, які погоджувалися забрати обох, проте зі всіх кіт погодився піти на руки лише до однієї, а немовля лише чекало його згоди.

Молода пара вийшла на руках з двома важливими персонами. Жінка несла муркаючого кота, а чоловік позаду спляче немовля. Вся лікарня спостерігала за цією картиною з неприхованою посмішкою.

А головний лікар лише сказав їм у дорогу: «А кіт то наш вередливий попався! Вибирав серед усіх найкращих, мабуть, знав, що такі будуть! У мене самого дома 3 коти. Вони, малі чортяки, все на світі знають!»