П0сварилися через лимони. Невже кінець моїм стосункам настане через кислий фрукт

З хлопцем ми почали жити разом відносно недавно. Кілька місяців, як я наважилася переїхати з гуртожитку до нього. До цього ми кілька років зустрічалися, і я була лише частим гостем у його квартирі.

Тиждень тому я захворіла. Коли настали зимові холоди з мокрим снігом та постійними калюжами, я не вчасно купила собі теплий одяг і, як результат, лежала вдома з температурою. Мені було незручно, що він бачив мене у такому стані. Я лежала з гарячкою на дивані, постійно шмаркала носом та з немитою головою. Поки він був на роботі, я сходила в аптеку та накупила різних таблеток. А коли прийшла додому, то, як на зло, забулася купити лимон до чаю. «Нічого страшного, зателефоную хлопцеві, буде йти з роботи й заскочить у магазин,» – подумала я.

Коли ввечері він прийшов, то виявилося, що лимон він не купив. Я засмутилася, адже без нього не можу пити чай. Я почала його просити сходити у магазин, поки він ще не роздягнувся. Та у відповідь почула різку відмову. Невже він й справді відмовить мені, коли я хвора. Ми почали сперечатися й посварилися. Я згадала йому все, що мені не подобалося. Навіть пригадала, як я йому готувала бульйони, коли він хворів. А це, між іншим, не так легко, коли ти живеш у гуртожитку. Та він не хотів нічого слухати. Сів за комп’ютер та одягнув навушники.

Не розмовляємо вже тиждень. Схоже, що доведеться повертатися у гуртожиток після того, як я вилікуюся. Не хочу більше залишатися з чоловіком, який покинув мене у біді. Нехай шукає когось іншого.