ЖИТТЯ

Повернулася з заробітків. Місця, де жити, для неї не знайшлось. Сестра навіть на поріг не пустuла

В мене є подруга. Зовуть її Валерією. Ми познайомились з нею, коли вона приїхала з чоловіком у село. У подружжя на той час вже було двоє діток.

У Валерії була квартира, яку купили її батьки. Молодша сестра моєї подруги жила разом з батьками. З Вікою у Лери дуже складні стосунки були, наразі вони не спілкуються.

Чоловік Валерії з сільської місцевості. Саме він домігся, щоб дружина продала свою квартиру і купила йому автомобіль. А жити вирішили їхати у село до його батьків. Лера довго не хотіла цього робити, та Микола поставив її перед вибором: «Якщо машини у мене не буде, я зберуся і піду. А ти залишишся з дітьми одна у своїй квартирі».

Реклама

Валерія дуже кохала Миколу і не хотіла його втрачати. А чоловік цим маніпулював для своєї користі. Жінка розуміла, що її хлопцям потрібен батько. Тому подруга таки погодилась. Квартиру продали. Натомість придбали новенький «Опель». Я, як подруга, цей вчинок не схвалила. І Лері говорила: «Проміняти нерухомість на машину – безглуздо!» Та подруга боялася втратити Миколу.

Вони переїхали до села до батьків чоловіка. У маленькій хатині їм ледве вистачало місця. А Микола їздив на авто і катав інших жінок, гуляв, де хотів.

Ті гроші, що залишилися від продажу квартири, він витрачав наліво і направо, почав пиячити. У нетверезому стані він потрапив у ДТП і побив машину. На ремонт авто вже коштів не було.

Валерії нічого не залишалось, як йти працювати до колгоспу, щоб заробляти хоч якусь копійку. Миколі вже було все одно – він подався до іншої жінки, чергової жертви своїх фінансових махінацій.

Лері від колгоспу дали будиночок, у якому вона жила разом з дітьми. Важко доводилося жінці, діти підростали і запитів ставало все більше, Я теж допомагала їм, чим могла.

А потім знайома Лери запропонувала їй поїхати працювати за кордон. Старшому Славі вже на той момент було 6 років, а молодшому Сашкові – лише 4.

Валерія відвезла дітей до своїх батьків, а  сама поїхала до Італії на заробітки. Лері дуже пощастило: за кордоном вона доглядала за літньою парою. Вивчила італійську мову та спілкувалася з місцевими людьми без проблем. Жила вона разом з ними, готувала, прибирала,  доглядала за ними. Отак працювала за кордоном майже 17 років. Весь цей час вона не забувала ні про дітей, ні про своїх батьків. Пересилала їм гроші, щоб вони нічого не потребували.

Її старший син Слава вже закінчив вищий навчальний заклад, навчання у якому повністю оплатила Лера. У нього вже була своя родина. Валерія купила йому квартиру, де він міг жити зі своєю дружиною. Про батьків вона теж не забувала. Молодша сестра, яка проживала з ними разом, зробила у їхньому житлі євроремонт. Лера висилала гроші на лікування своїх літніх батьків, оплачувала усі витрати.

І ось несподівано в Італії померла жінка, за якою вона доглядала. А через декілька місяців за дружиною покинув світ і чоловік. Лері довелося повернутися додому. Але місця, де жити, для неї не знайшлось. Сестра навіть на поріг її не пустила.

Зараз Валерія проживає в родині сина. А з сестрою хоче судитися. Та чи вийде у неї щось? Батьки старенькі вже. Скільки їм залишилося ще ходити по цій землі?

Але чи варто Лері подавати до суду на сестру?  Вона багато коштів вклала у батьківську домівку! А Віка доглядала батьків, ремонти робила, з племінниками возилася. Як ви вважаєте: що краще робити у цій ситуації?

Реклама

Також цiкаво:

Close