Повів дівчину до ресторану, а вона при всіх 0бізвала мене бідняк0м та скнар0ю!

Розповім історію, що трапилася зі мною нещодавно. Не думав я ніколи, що натраплю на таку невиховану і конфліктну дівчину.

У травні познайомився я з однією дівчиною через соціальну мережу. Її звали Наталією. Спочатку ми просто спілкувалися через повідомлення, потім – через відеозв’язок. Дівчина виявилася цікавою та розумною. До того ж була дуже гарною та доглянутою. Тому я вирішив запросити її на побачення. Їй довелося для цього приїхати з іншого міста.

Ми довго прогулювалися визначними місцями. Я водив її до парків, фонтанів та пам’ятників, ознайомлював зі своїм містом.

А потім Наталя сказала, що не їла з самого ранку. Я запропонував їй перекусити шаурмою чи морозивом. Та дівчина сказала, що такої їжі не вживає. Коли ми прогулювалися, вона примітила на перехресті поблизу парку один ресторанчик.

– Може, сходимо туди? – запитала Наталія.

Я не відмовив, бо це б було не по-джентльменськи з мого боку. Ми сіли за столик. У закладі було затишно та стильно. Але коли офіціантка принесла меню, я трохи не зомлів. Ціни тут були занадто високі. Я ніколи не дозволяю собі ходити до таких дорогих ресторанів.

Наталя відкрила меню і замовила собі: салат креветками, авокадо та оливковою олією, рибу та рис. А також сказала, щоб їй принесли зелений чай. Я був шокований, коли принесли її тарілку.

– Ти все це збираєшся з’їсти?

– Так. А що тут такого? Корисне харчування. Нічого поганого не бачу. – відповіла дівчина. – А ти чому нічого не замовляєш? Я буду сама їсти чи в компанії?

– Я не голодний, дякую.

– То хоч замов собі чай чи каву. Десерти тут я десь бачила.

– Ні, я нічого замовляти не буду! – наполягав я.

Я не звик витрачати свої гроші на дорогу ресторанну їжу. Наталя була цьому дуже здивована.

Коли Наталя з’їла свої страви, офіціантка принесла нам рахунок. Але поклала його переді мною. Я був розгніваний. Нічого не їв, нічого не пив… Чому я маю оплачувати Наталин обід? У мене навіть грошей з собою таких не було, щоб це все оплатити!

А дівчина просто дивилася на мене і чекала, коли я оплачу рахунок. Тоді я пішов до вбиральні. А коли повернувся, Наталя вже збиралася. Слава Богу, вона здогадалася, що я не збирався оплачувати її рахунок.

Але потім сталося те, чого я навіть очікувати від цієї панянки не міг! Вона почала мене принижувати при всіх відвідувачах і працівниках цього ресторану:

– Це було наше перше і останнє побачення! Перед тим, як вести дівчину до ресторану, спочатку гроші зароби! Ти жлоб чи просто бідняк якийсь? Шкода, що я скільки часу на тебе згаяла. Не пиши і не телефонуй мені більше! Навіщо йти до ресторану, якщо у тебе грошей немає? Щоб нічого не замовити і сказати, що ти не голодний? Не хочу спілкуватися з таким довбнем, як ти! Не міг мені зразу сказати, що грошей на ресторан у тебе немає? Шукай собі якусь дурепу і годуй її шаурмою. Щасливо!

І Наталя пішла геть. Мені було дуже прикро, що це всі чули. Дехто дивився на мене з співчуттям, а інші – зі зневагою. Яке вона мала право мене принижувати?

Але я вважаю, що вчинив правильно. Чому я повинен був платити за неї? Невже я винен у тому, що вона зголодніла і замовила собі скільки їжі? Накричала на мене. Обізвала жадібним і жебраком. Просто принизила мене перед людьми. Сподіваюся, що не всі дівчата такі. А Наталя нехай шукає собі багатенького, який буде її щодня по ресторанах водити.

Правий я? Як ви вважаєте?