Якби мені хотілось зараз з‘їсти улюбленого Наталиного борщу, якби знав, що після свого вчинку п0миратиму з голоду, то ніколи б так не вчинив. Тепер мене вдома ніхто не зустрічає, окрім брудного посуду, який потрібно помити, щоб мати можливість повечеряти, бо чистого посуду у домі немає. Віка нічого не готує, вона не звикла їсти дома, тому у неї б навіть миші не прижилися, бо опухли б з голоду.
Так і лізуть йому у голову спогади про Наталю, про її смачні страви, про чистоту у домі, про постійне зустрічання чоловіка з роботи з обіймами та цікавістю до того, як пройшов його день. Він і не помічав раніше, скільки всього робила дружина, щоб йому будо вдома добре, чомусь думав, що воно таке і без її допомоги. Якби ж він раніше навчився все це цінувати. Подумав, що вона помішалась на чистоті й приготуванні їжі й лише дорікав їй цим. Дурень.
Віка була іншою. Вона ніколи не сиділа вдома, у неї завжди було багато справ у салонах краси та ресторанах. Вона завжди виглядала привабливо та сексуально — короткі сукні, високі підбори та яскравий макіяж. У порівнянні з нею Наталка буда сірою мишкою, вона рідко витрачалась на салони краси, доглядала за собою вдома, навіть, підтримувала форму вдома, коли Віка ледь не щодня ходила у спортзал. Хоч у них двох красиві фігури та зовнішність, але чомусь мені хотілось втекти до тієї штучної краси.
А все тому, що Наталя звикла до зручності. Вдома вона могла ходити у піжамі або спортивному костюмі, а на роботу у джинсах чи класичних штанах, ніяких коротких спідничок та високих підборів.
Одного разу я таки не витримав й повідомив Наталі, що покохав іншу й тепер житиму з нею. Мені здавалось, що ні один м‘яз на її обличчі не поворухнувся, мов я сказав щось надто буденне.
Я ж очікував істерики, думав, що вона проситиме не покидати її, плакатиме. Але нічого з цього не було, тому я зібрав речі й пішов. Мені здавалось, що любити автомат по приготуванню їжі та прибиранню просто не можливо, тому й Віка стала мені уроком. Тепер все це я робив сам, а вона лише дивилась. На підлозі цілий шар пилу, біля її ніг брудний одяг, на кухні гора немитого посуду, а вона перегортає сторінки модного журналу своїм довгим манікюром.
Я не розумію, чого мені не вистачало у попередньому шлюбі. Якщо мені не подобалось, що жінка так багато працює по дому, потрібно було просто їй допомогти, а не шукати іншу. Шкода я так пізно це зрозумів, тому можу лише мріяти про ніжні обійми Наталки та її апетитні котлети.
Не можу я змиритися з тим становищем, у якому опинився. Не сила. Але попередня дружина ніколи мені не пробачить того, що я зробив, тому краще змиритися й піти зварити пельменів,бо живіт уже бурчить від голоду.
