Пpoвчuв сусідів, коли вони почали воду пpoсити, а спільний колодязь їм був не пoтрібний

Рік тому я вкотре приїхав до мами у село у гості. За ці роки вона сильно постарішала, і воду з джерела сил носити вже не мала, тому я вирішив, що найкращим рішенням буде встановити їй неподалік колодязь.

Хто робив його, той знає, що це не дешеве задоволення, тому я вирішив запропонувати нашим сусідам разом колодязь зробити, мов і їм так легше буде, теж до джерела постійно ходять. Вони спочатку хотіли погодитися, але потім у них щось змінилось, сказали, що грошей не мають.

Я вирішив, що це тимчасово і пропонував їм позичити кошти, мов з часом повернете, але вони такий варіант навіть не хотіли розглядати, сказали, що будуть користуватися джерелом, змушувати їх я не став.

Коли ми зробили колодязь, то ті ж самі сусіди почали щодня приходити та у мами воду просити. Вона у мене добра, ніколи не відмовить, але вже дійшло до того, що мама не закриває хвіртку, вони приходять до колодязя, як додому.

Коли я приїхав у село і побачив це, то вирішив поговорити серйозно з сусідом, щоб вони заплатили половину вартості, або хоч 40%, і тоді можуть постійно користуватися. То сусід «розвів шарманку» про те, що я скупий і шкодую йому склянку води.

Я не шкодую їм води, проте принципово не хочу, щоб вони її брали. Вони ж самі мені говорили, що їм і з джерела зручно носити, грошима скидатися не хотіли, а на все готове, то прийшли й мамі жити спокійно не дають. Вони за собою хвіртку не закривають, кури втікають, і мама їх півдня по чужих городах шукає, а вона ж не молода вже.

Якби ж у них дійсно грошей на колодязь не було, то я б ще зрозумів, але ж вони недавно купили собі авто, почали прибудовувати ще одну кімнату, пристойно заробляють. Ми з ними товаришували до того, як почалася вся ця возня з колодязем.

Наступного дня я поїхав, а той самий сусід прийшов до мами та почав звинувачувати її у жадібності, мов вона грішить, вона перенервувалась, і тут же тиск піднявся. Довелось мені знову в село їхати, але цього разу я з собою інструменти взяв. Маму заспокоїв, замок на колодязі поставив і пішов до дільничого, попросив його, щоб поговорив з горе-сусідами, які без запрошення у чужий двір йдуть.

Після цього все припинилось, з сусідами ми майже не спілкуємось, і мама через це трохи хвилюється, але я вважаю, що все зробив правильно.

Що ви про це думаєте?